Євангельська щира правда

Багато людей скептично налаштованих до віри і Біблії, дуже полюбляють вишукувати розбіжності та протиріччя в самій Біблії, тим самим намагаючись довести що ця вічна Книга є лише плодом людської фантазії. Проте численні спроби таких скептиків попри всі їх потуги і намагання виглядають не дуже переконливо: адже розбіжності і протиріччя, яки вони знаходять у Біблії, насправді вкрай несуттєві, а більшість з них взагалі розбіжностями є лише на перший погляд, а при детальному аналізі лише підтверджують загальну канву розповіді. Для прикладу візьмемо епізод, який стався з апостолом Петром невдовзі після Христового арешту в саду гефсиманському. Три євангелісти передають його наступним чином:

  1. «Тоді він (Петро) почав божитися й клястися, що не знає Цього Чоловіка. І раптом заспівав півень. І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перше ніж проспіває півень, тричі зречешся Мене! І, вийшовши геть, плакав гірко» (Мф. 26:74,75).
  2. «Але Петро сказав тому чоловікові: не знаю, що ти говориш. І зараз же, коли він ще говорив, заспівав півень. І, обернувшись, Господь глянув на Петра, і Петро згадав слово Господнє, як Він сказав йому: перш ніж півень заспіває, тричі зречешся Мене. І, вийшовши геть, плакав гірко» (Лк. 22:60-62).
  3. «Один з рабів первосвященика, родич того, якому Петро відсік вухо, говорить: чи я не бачив тебе з Ним у саду? Петро знову відрікся, і зараз же заспівав півень» (Ін. 18:26,27).

Але в євангеліста Марка ми знаходимо ніби протиріччя: «Але він (знову Петро) відрікся, сказавши: не знаю і не розумію, що ти говориш. І вийшов геть на передній двір; і заспівав півень. Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що цей з них. Він знову відрікся. Трохи згодом присутні знову стали говорити Петрові: та й справді ти з них, бо ти галилеянин, і мова твоя схожа. Він же почав божитися і клястися: не знаю Чоловіка Цього, про Якого говорите. Тоді вдруге заспівав півень. І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перше ніж двічі проспіває півень, ти тричі відречешся від Мене, і почав плакати» (Мк. 14:68-72)

Що ж ми маємо в сухому залишку? Суперечність біблійного тексту? Ніби так, адже в трьох євангелістів півень проспівав один раз, а в євангеліста Марка – півень проспівав двічі. Крім того, євангеліст Іван не згадує, що Петро почав плакати після зради. То що, весь євангельський текст вигадка, бо до нього проникла суперечність? – Звісно, що ні! Просто євангеліст Марко писав своє Євангеліє якраз зі слів апостола Петра, тому вказав на те, що півень проспівав саме двічі, а три інші євангелісти послуговувалися чи власними спогадами (Матфей чи Іван) чи іншими джерелами (Лука), тому не вказали на цей момент, бо призабули чи не просто звернули уваги, проте усі разом пригадали спів півня.

А от що євангельська розповідь не є людською вигадкою, а дійсно свідчить правду про Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа, можуть засвідчити всі євангелісти, бо якщо прихід Сина Божого був вигадкою людського розуму, тоді автор чи автори героїзували б Спасителя, у них би Він чинив дива із самого малечку, та не був змушений покладатися на земних батьків і непримітно з їх допомогою тікати до Єгипту від переслідувань царя Ірода, як про це розповідає євангеліст Матфей: ««…ангел Господній уві сні з’явився Йосифові, говорячи: устань, візьми Немовля і Матір Його та біжи в Єгипет і будь там, доки не скажу тобі, бо хоче Ірод шукати Немовля, щоб погубити Його. Він же, вставши, узяв Немовля і Матір Його вночі та й пішов у Єгипет і був там до смерти Іродової» (2:13-15). А що «героїчного» є в подібної втечі? – Нічого, люди таке не цінять, окрім лише одного: якщо це буде щирою правдою. А те, що євангельська історія не втратила своєї актуальності та цікавості вже майже дві тисячі років є прямим свідоцтвом того, що написане в ній від початку до кінця є щирою правдою. Навіть, якщо в ній зустрічаються розбіжності та суперечності.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docЄвангельська щира правда


Ваш коментар: