Якщо зайшла мова про розчарування людей у Богові, то не варто забувати ще одну суттєву причину через яку люди власне в Богові розчаровуються – це гіркий життєвий досвід. До того ж, що найцікавіше, людина може не вірити в Бога, але про це трохи згодом, а спочатку поміркуємо над ситуацією, коли людина вірить у Бога, а потім розчаровується в Ньому. Зазвичай подібна сумна картина відбувається через завищенні очікування, які висуває певна людина до Бога. Часто це буває спровоковане так званим «євангелієм процвітання», згідно з яким з людиною, яка вірує, нічого не може статися поганого. Принаймні, багато людей трактує цю доктрину саме таке, а коли цю людину особисто чи її близьких спіткає якесь горе, то ця людина часто розчаровується у своїй вірі і в Богові.
Між іншим, подібну доктрину процвітання сповідують люди, яких взагалі не можна вважати віруючими в біблійному розумінні цього слова, проте це не заважає їм вірувати у щось подібне, а заразом розчаровуватися у своїх «віруваннях», коли вони чомусь не спрацьовують. Хоча чому тут дивуватися, у сенсі не дієвості цієї доктрини, адже Христос не одноразово попереджав Своїх учнів, а в їх особі і всі наступні покоління послідовників, що «якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас» (Ін. 15:20), – і здається, що це попередження, а заразом з ним уся церковна історія, явно свідчать не на користь доктрини «євангелія процвітання».
Господь наш Ісус Христос обіцяє підтримку, турботу, мир кожному, хто звернеться особисто до Нього: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий» (Мф. 11:28-30). Але в цих Господніх словах немає і натяку на фінансовий добробут, фізичне здоров’я чи зцілення від будь-яких хвороб, про що так полюбляють міркувати послідовники доктрини «євангелія процвітання». І багато людей, довірившись цим словам і не отримавши бажаного, у підсумку, як вже раніше зазначалося, розчаровуються у своїй вірі і в Богові.
Але це стосовно людей, які вірували (чи точніше довіряли словам про Бога інших людей), але є досить цікава категорія людей, які в Бога ніколи і не вірили, проте є розчарованими в Ньому… через гіркий життєвий досвід інших людей, зокрема тих, які розчарувалися в доктрині «євангелія процвітання». Але не тільки, адже сумні історії людей, які постраждали саме через свою віру, відомі багатьом. І багатьох відлякують від віри в Бога, а деколи, як варіант, примушують розчаруватися в Ньому. Розчаруватися саме людей, які і не вірили в Бога, а не вірних, які зазнавали утисків за віру. Стосовно ж вірних найчастіше все відбувається навпаки: вони дужче починають сподіватися на Бога…
От такий виходить парадокс: хто зазнає гонінь та усіляких поневірянь за віру – зміцнюються в ній, а люди зовнішні, які цих поневірянь не знали і не знають – геть зневіряються і розчаровуються в Богові. Звичайно не всі, але багато хто. І от так деколи гіркий чужий життєвий досвід, принаймні він таким може здаватися зі сторони, примушує деяких людей розчаровуватися в Богові, хоча в їх ситуації підстав для цього ніби немає.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Гіркий досвід як підстава в розчаруванні в Богові
Ваш коментар:
