Взагалі, говорити про розчарування в Богові дуже не просто. І справа навіть не в тому, що цю тему не часто можна почути з церковних кафедр чи в розмовах між вірними, це ніби як заборонена тема, принаймні, для багатьох з них, а в тому, що в Богові не можна розчаруватися в принципі…
Погодимося, що написане для когось може здатися лише як видаванням бажаного за дійсне, адже багато людей втрачають віру і тим самим розчаровуються в Богові… Принаймні, так може здатися на перший погляд. Але насправді ми в жодному разі нікого не хочемо обманути чи видавати бажане за дійсне: просто не треба плутати віру в Бога і життя з його безліччю проблем і негараздів. Звісно, якщо певна людина переконана, що віра в Бога – це запорука процвітаючого життя без жодних турбот і негараздів, тоді так, така людина може втратити за відсутності бажаного процвітання свою, так звану, «віру», яка вірою в біблійному розумінні не є в жодному разі.
«Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас; візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим; бо ярмо Моє – благо, і тягар Мій легкий» (Мф. 11:28-30), – хіба Господь Ісус Христос тут обіцяє добробут, спокій, відсутність хвороб чи якихось там проблем і негараздів? Зовсім ні, Він обіцяє нам подолати їх, а зовсім не уникнути. Навіть у тому випадку, якщо ви щиро віритиме в Нього, це в жодній мірі не позбавить вас від поневірянь, болю та страждань, на які, на превеликий жаль, так багате оточуюче нас життя. Того більше, сповідування Ісуса Христа своїм Богом і Спасителем може принести вірному купу негараздів і проблем, і бути в деяких випадках навіть небезпечним для життя: «Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас, …прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові» (Ін. 15:20: 16:2). І про яке процвітання, про яку відсутність хвороб і проблем може йти мова далі, якщо сам Спаситель попереджає зовсім про протилежне?
Але більшість людей намагається бачити лише бажане для себе, навіть у тому випадку, якщо це бажане абсолютно не відповідає дійсності. Не оминуло це сумне явище самообману і віри в Бога: людям куди зручніше вірити в те, що віра в Бога для них особисто принесе процвітання і відсутність проблем, а не те, що ця віра може додати ще купу інших… Втім, не будемо сперечатися, що віра в Бога, особистісні стосунки з Ним здатні відвести від багатьох проблем: адже сумлінне виконання заповідей Божих, а без цього неможливо мати добрі стосунки з Богом, дійсно приносить багато доброго і корисного в життя людини, а також оберігає її від багатьох проблем, якби вона не дотримувалася б заповідей Божих. Але це, знову ж таки, нагадуємо, не є гарантією безтурботного і безболісного життя, як би нам не хотілося в це вірити…
Отже, не варто плутати віру в Бога і перебіг життя, не варто плутати свої очікування з тим розумінням віри, яке нам подає Біблія. Інакше можна втратити віру в Бога, так насправді не набувши її, розчаруватися в Ньому, так і не дізнавшись, що стосунки з Ним якраз міцнішають під час негараздів, болю і страждань… Не дізнавшись, що Він нам допомагає подолати їх, а зовсім не посилає як покарання за гріхи чи ще за щось, як звикли вважати багато людей, які свого часу не набули віри в Бога, але встигли розчаруватися в Ньому.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Чи можна розчаруватися в Богові?
