У Посланні до Євреїв в 9-му розділі протиставляється Закон Старого Завіту з благодаттю Нового Завіту. Те, що ми отримали через Ісуса в Новому Завіті, незрівнянно перевершує те, що було за Старим Завітом. Жертви Старого Завіту не могли нікого звільнити по-справжньому; їх призначення було служити нагадуванням про ту справжню жертву, якій належало прийти. Оскільки вони були символами і не могли реально очистити від гріха, старозавітні жертви доводилося приносити знову і знову. Але тепер, коли Ісус віддав Своє життя як справжню жертву за гріх, приношення жертви не треба більше повторювати. Через Христа була принесена досконала жертва за гріх – раз і назавжди!
Ваш народжений згори дух більше не потребує повторного очищення, обмивання або повторного народження згори! «Але Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшовши з більшою та досконалішою скинією, нерукотворною, тобто не такого спорудження, і не з кров’ю козлів і телят, але зі Своєю Кров’ю, один раз увійшов у святилище і здобув вічне відкуплення» (Євр. 9:11-12). Ваше спасіння вічне!
«Бо якщо кров телят і козлів та попіл телиці через окроплення освячує осквернених, щоб чисте було тіло, то тим більше Кров Христа, Який Духом Святим приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих діл для служіння Богу Живому і істинному! І тому Він є Посередник Нового Завіту, щоб внаслідок смерти Його, яка сталася для відкуплення від злочинів, заподіяних за першого завіту, ті, що покликані до вічного спадку, одержали обіцяне» (Євр. 9:13-15).
Ісус «один раз увійшов у святилище і здобув вічне відкуплення» (вірш 12). Потім у вірші 15 сказано, що Він забезпечив нам «вічний спадок». Кожне з цих тверджень вказує на жертвопринесення, яке здійснене один раз, діє вічно.
Один раз!
Бог насправді бажає, щоб ця ідея дійшла до нас! «Бо Христос увійшов не в рукотворне святилище, створене за зразком істинного, але в саме небо, щоб постати нині за нас перед лице Боже, і не для того, щоб багаторазово приносити Себе, як первосвященик входить у святилище щороку з чужою кров’ю; інакше треба було б Йому багаторазово страждати від початку світу; Він же один раз, на кінці віків, з’явився, щоб знищити гріх жертвою Своєю. І як людям визначено один раз умерти, а потім суд, так і Христос, один раз принісши Себе в жертву, щоб взяти гріхи багатьох, вдруге явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекають Його на спасіння» (Євр. 9:24-28, виділено автором). Старозавітні жертви приносилися постійно, але Ісус увійшов до святилища одного разу – один раз – і приніс одну жертву. Оскільки ми помираємо один раз, Він і постраждав один раз, і ця жертва заплатила за гріх довіку!
Старозавітні жертви не змогли того, що змогла Новозавітна жертва Ісуса. Вони були тимчасовими тінями того істинного, чому належало прийти. «Закон, маючи лише тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, одними й тими ж жертвами, які щороку постійно приносяться, ніколи не може зробити досконалими тих, що приходять з ними. Інакше їх перестали б приносити, бо ті, що приносять жертву, один раз очистившись, не мали б уже ніякої свідомости гріхів» (Євр. 10:1-2). Якби Старозавітні жертви могли зробити людей досконалими, їх не доводилося б приносити знову і знову. Якби вони спрацювали, ті, що приносили їх – одного разу очищені – більше не мали б усвідомлення гріхів!
Вірним Нового Завіту вже не треба мати усвідомлення гріхів! Старозавітні жертви не могли з цим впоратися, але жертва Новозавітна могла і впоралася. Якщо ви вірите істині Слова Божого, то ви буквально можете досягти того, щоб не мати усвідомлення гріхів. Ви усвідомлюєте, що дух ваш навіки освячений і зроблений довершеним. Бог не сприймає вас як грішника; Він бачить ваш народжений згори дух, який угодний Йому. Якщо ви зосередите свої думки на тому, хто ви є в дусі, ви матимете «усвідомлення праведності»!
Ця стара фраза – «я тільки грішник, врятований по благодаті», – невірна! Якщо ви грішник, то вам потрібно народитися згори. Якщо ви дійсно врятовані по благодаті, ви більше не грішник. Ваш дух відтворений у праведності та істинній святості і не може грішити. Також, завдяки печатці Святого Духа, у нього не може проникнути гріх з вашого тіла і душі. Не приходьте до Бога із сповіданням: «Я старий грішник!» Наближайтеся до Нього з відвагою, оскільки ви стали «праведністю Божою» в Христі (2Кор. 5:21, сучасний переклад).
Наближайтеся до Бога через Ісуса і через те, що Він зробив у вашому народженому згори дусі, кажучи: «Отче! Дякую Тобі, що через Христа я маю відвагу приходити прямо до престолу Твоєї благодаті, бо ти зробив мене праведним!» Якщо ви дійсно думаєте про себе: «О, Боже! Я такий неправедний!», то вам потрібно або народитися згори, або відновити розум і почати вірити в істину Слова Божого. У Христі Ісусі ви стали праведністю Божою!
Минуле, сьогодення і майбутнє
Вам прощені усі гріхи – минулі, нинішні і майбутні! От що означає «вічне відкуплення». Ви можете подумати: «Бог не може простити мені гріх, перш ніж я його скою!» Вам краще молитися про те, щоб Він все-таки зміг, бо Христос помер за ваші гріхи лише одного разу. Якщо Ісус не може прощати гріхи до того, як ви їх скоїте, то ви взагалі не можете бути прощені. Чому? Бо Ісус не помирав за гріхи от вже 2000 років!
Ісус заплатив за наші гріхи – минулі, нинішні і майбутні. Люди можуть так не думати, але Бог думає саме так. Він вічний – час, відстань і простір для Нього не являють проблеми. Через свою довершену жертву Бог спокутував усі гріхи!
Коли Ісус помер, набув чинності Його заповіт. «За цією-то волею ми освячені принесенням тіла Ісуса Христа раз і назавжди» (Євр. 10:10, сучасний переклад). Ви були освячені – відокремлені, зроблені святими – через приношення Ісуса Христа раз і назавжди.
Одна жертва зробила тебе святим на усі часи. Зверніть увагу на усі слова в наступних чотирьох віршах, які говорять про час. «І всякий священик щодня стоїть у служінні та багаторазово приносить одні і ті самі жертви, які ніколи не можуть знищити гріхів. Він же (Ісус), принісши одну жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога, чекаючи далі, доки вороги Його будуть покладені до підніжжя ніг Його. Бо Він одним принесенням назавжди вдосконалив тих, що освячуються» (Євр. 10:11-14, виділення автора). Одне Христове приношення зробило вас досконалим та освяченим назавжди!
У випадку якщо ви ще не переконалися в цьому, то от ще один вірш – Євр. 12:23 – про те саме: «До торжества собору й Церкви первородних, на небесах написаних, і до Судді всіх – Бога, і до духів праведників досконалих». Куди ще ясніше? Ваш дух досяг досконалості, був зроблений досконалим – навіки, на усі часи. Ви не втрачаєте свого правильного положення перед Богом, якщо грішите. Ну, як вам ця радикальна і прекрасна істина, призначена сьогодні для церкви?
Давид бачив це
Більшість християн навчена, що їх справи відбиваються на їх взаєминах з Богом. Коли ти народився згори, ти прощений, очищений і став новенькою особою. Проте всякий раз, коли ти грішиш, ти втрачаєш це правильне положення перед Богом до тих пір, поки ти не сповідуєш цей конкретний гріх і не даси крові Ісуса змити його. Якщо ти цього не робиш, ти Богові не угодний, і Він не може прийняти тебе. І якщо ти раптом помреш, не встигнувши покаятися і сповідувати усі гріхи, ти підеш у пекло. В якомусь сенсі виходить, що потрібно знову і знову народжуватися згори!
Але не цьому учить Слово Боже! Біблія говорить про вічне відкуплення і вічну спадщину. Ви не залишаєтеся освяченими і досконалими тільки до тих пір, поки не згрішите, – що відбувається постійно. Ви освячені і зроблені досконалими назавжди! Люди, які гадають, що усе втрачають, що їм доводиться починати кожного разу знову і знову, не можуть цілком нормально розвиватися або бачити значний ріст у своєму духовному житті. Вони «угрузають» у плоть, зосереджену на поведінці своїх тіл і душ. Слово Боже відкриває нам, що наші гріхи прощені – минулі, нинішні і майбутні.
Давид під натхненням Святого Духа вірою бачив, яким прекрасним буде спасіння: «Так само і Давид називає блаженним чоловіка, якому Бог зараховує праведність незалежно від діл: “Блаженні ті, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи відпущені (минулі, нинішні і майбутні). Блаженна людина, якій Господь не зарахує (майбутній час) гріха» (Рим. 4:6-8; тут Павло цитує Псалом 31:1,2). У Псалмі 31:2 навіть додано: «в устах якого нема лукавства»! Давид (Старозавітний патріарх) пророчо бачив благословення ваших стосунків з Богом під Новим Завітом. Завдяки праведній природі вашого народженого згори духу Бог не зараховує вам гріха!
О це добра новина!
