Я стою в черзі до каси місцевого супермаркету і озираюся по боках. От, я бачу бритоголових підлітків з кільцями в носах, що згрібають з полиць закуски; заможну молоду людину, що розплачується за біфштекс, декілька гілочок спаржі і печену картоплю; згорблену через остеопороз бабусю, що критично перебирає пальцями персики і полуницю. «Чи знає Бог усіх цих людей по імені? – ставлю я собі питання. – Чи дійсно вони важливі для Нього?»
Іноді, дивлячись у вечірніх випусках новин на сцени з мітингів, де одні виступають за заборону абортів, а інші – за їх підтримку, я намагаюся уявити ненароджену дитину, що стала причиною подібної дикості. Я бачив ембріони в банках – музейні експонати, що ілюструють етапи внутрішньоутробного розвитку людини. Щорічно у всьому світі витягають («вбивають», як кажуть мітингувальнки) близько шести мільйонів цих крихітних зародків. У кожному з них, як стверджують богослови, зафіксований Божий образ. «Що ж думає Бог про шість мільйонів людських істот, що вмирають, так і не побачивши життя поза утробою? – ставлю я собі питання. – Чи важливі вони для Нього?»
Романіст Рейнольдс Прайс сказав, що все людство жадає почути єдину фразу: «Творець усього сущого любить мене і хоче мати зі мною стосунки». Саме це привселюдно проголосив Ісус, і Його слова пролунали солодкозвучним громом. Творець усього сущого – це Творець і всіх людей, дивних істот, які з якоїсь незбагненної причини знайдені гідними Його персональної любові та уваги. Бог продемонстрував цю любов особисто на непривітних пагорбах Палестини і, врешті-решт, – на хресті.
Відвідавши землю у вигляді раба, Ісус показав, що Божа рука не занадто велика навіть для щонайменшого з людей, що живуть у цьому світі. Ця рука пописана нашими іменами і поцяткована ранами – ціна, яку Бог заплатив за Свою велику любов до нас.
Сьогодні, коли я бачу, що занурююся в самошкодування, переповнений болем космічної самотності, так добре вираженої в книгах, на кшталт Йова і Екклезіяста, я звертаюся до Євангелій, що розповідають про життя і справи Ісуса. Якщо я приходжу до висновку, що моє існування «під сонцем» не має для Бога жодного значення, то я суперечу одній з головних причин Його приходу на землю. На питання: «Чи важливий я для Бога?», є однозначна відповідь – це Ісус.
З книги «Біблія, яку читав Ісус»
