Багато людей сприймають образ Бога, як певної знеособленої сили – чогось схожого на закон тяжіння. Проте Осія зображує майже повну протилежність: Бога пристрасних почуттів, люті, сліз і любові. Бог горює, будучи знедоленим Ізраїлем.
Господь використовує сумну історію Осії, щоб проілюструвати власний біль страждань. Бог говорить, що перший захват любові, коли Він знайшов Ізраїль, був те ж саме, що знайти виноград у пустелі. Проте, коли Ізраїль знову і знову чинив віроломно, Богові доводилося терпіти жахливе безчестя ураженого улюбленого. Як не дивно, Божі слова несуть відтінок самошкодування: «І Я буду, як міль, для Єфрема, і мов та гнилизна для дому Юди» (5:12).
Яскравий образ відкинутого улюбленого (як, наприклад, в Осії 11), пояснює, чому Бог перебуває в такій нерішучості. Він готується стерти Ізраїль з лиця землі. Але почекайте – от Бог плаче, простягаючи Свої руки. Але ні – Він знову проголошує суворий суд. Така зміна настроїв здається безнадійно нелогічною, але тільки – не для того, хто колись був залишений коханою людиною.
Чи існує сильніше людське почуття, ніж біль від зради? Запитайте в старшокласниці, яку щойно кинув її хлопець заради шкільної королеви краси. Чи налаштуйте радіо на якусь музичну хвилю, і вслухайтеся в зміст пісень про любов. Чи прогляньте в газеті колонку новин про вбивства, з яких більшість, як не дивно, відбуваються на ґрунті сварок з коханими, стосунки з якими охолонули. Осія і Бог наочно продемонстрували, що означає відчайдушно любити когось без натяку на взаємність. Навіть Бог, незважаючи на всю Свою силу і міць, не може змусити людську істоту любити.
Майже в кожному розділі книги пророка Осії говориться про «блуд» і «перелюб» Божого народу. Бог, Улюблений, не ділитиме Свою улюблену наречену ні з ким іншим. Та все ж, як не дивно, навіть коли вона відвертається від Бога, Він все одно продовжує любити її. Бог згоден страждати в надії, що одного разу вона зміниться. Осія підтверджує, що Бог жадає не карати, а любити.
З книги «Знайомство з Біблією»
