Подібний привілей Бог дає кожному з нас. Те, як ви відповідаєте поліцейському інспекторові, що ви кажете про свого пастора, як ведете свої фінансові справи, слова, які ви кажете людям, і багато що інше, усе це впливає на життя людей навколо вас. Станете ви будівельником або каменем спотикання?
«Кожен з нас дасть за себе відповідь Богові. Не будемо ж більш судити один одного, а краще думайте про те, щоб не давати братові приводу до спотикання або спокуси… будемо шукати те, що служить мирові і взаємному повчанню» (Рим. 14:12,13,19).
Павло безпосередньо говорить про Суд Божий, на якому буде ретельно досліджений кожен момент нашого впливу на людей, що оточують нас. От чому важливо постійно пам’ятати про це. Тоді ми будемо мотивовані провадити людей до Бога, замість того щоб постійно займатися тільки собою.
Ребека Ратер Спрінджер, яка жила в дев’ятнадцятому столітті, пережила багатократні візити на небо, перш ніж вона назавжди пішла за своєю нагородою. Після своїх небесних візитів вона написала класичну новелу під назвою «За небесними воротами». У ній вона записала слова свого родича, з яким провела багато часу на небесах. За її словами, цей родич, брат її чоловіка, був близький до Господа. Ось що він сказав їй:
«Якби ми тільки розуміли, будучи ще на землі, що день за днем ми будуємо для вічності, наскільки іншим у багатьох планах було б нашим життя! Кожне добре слово, кожна щедра думка, кожен безкорисливий вчинок стане колонною вічної краси в прийдешньому житті».
Приводити людей до Ісуса
Найвеличезніший вплив, який ми можемо зробити на людину, це привести її до Христа. Якщо ви маєте правильне поняття про вічні суди, вам захочеться розповідати знайомим людям про план спасіння. Ми читаємо: «Мудрий привертає (уловлює) душі» (Притчі 11:30, Розширений переклад).
Будучи молодим християнином, я вважав, що зобов’язаний проповідувати Євангеліє кожному, хто зустрінеться мені на шляху. Проте пізніше я навчився слухати Духа Святого, що і коли казати. Я усвідомив, що навіть Ісус робив тільки те, що робить Отець. Коли ми живемо з Богом, є течія, а не примус, що відштовхує людей.
Проте спонукання приводити людей до вічного життя буде присутнім у нас завжди, до тих пір, поки ми не будемо узяті додому. Любов Божа постійно підживлює це бажання. Прийняття людиною Христа викликає невимовну радість усіх ангелів і Самого Бога. Це приносить певну нагороду. Ісус каже: «Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сівач, і жнець разом раділи» (Ін. 4:36).
Пам’ятайте, насіння множитиметься, але саме по собі воно виглядає малим. Ніколи не приймайте водійство Духа Святого як саме собою зрозуміле, тим більше не ігноруйте Його. Найнезначніші речі, які Він спонукав мене зробити, обернулися в найзначніші фактори примноження в моєму житті. Бог бажає вашого примноження. Бог також бажає нагородити вас за ваше примноження.
Фінальна настанова
Так багато поставлено на карту. Ми не можемо легковажно ставитися до часу, довіреного нам тут, на землі. Вічна доля людей залежить від нашого послуху плану Божому. Його воля в тому, щоб усі врятувалися і наблизилися до образу Ісуса. Він не бажає, щоб хтось був залишений.
Ціле покоління, що вийшло з Єгипту, загинуло в пустелі. У них був найбільший лідер усіх часів, але вони все ж зазнали поразки. У нас можуть бути видатні лідери, проте чи виконаємо ми задуми і плани Головного Будівничого, залежить лише від нас самих. Він сказав: «І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець!» (Мф. 24:14). Давайте не пропустимо своє завдання! Час прийшов, і Він стоїть біля дверей! Якщо ми не виконаємо свою долю, Бог підніме інше покоління так, як Він зробив це з поколінням Ісуса Навина, бо Він вже проголосив, що Його будівля наповниться.
Ми виконуємо свою частину Божого плану, примножуючи довірене нам. Не розчаровуйтеся. Не вважайте свою частку незначною. Не втрачайте свого прагнення. Не втрачайте з поля зору небесне видіння, яке було ясно описано в Новому Завіті, про яке, власне, йшла мова в цій книзі. На вас розраховують не лише люди вашого покоління, ті, хто перебуває у відчайдушній нужді, щоб ви сказали їм про Ісуса, але і ті, хто потребує того, щоб отримати через вас Його підбадьорення і силу. Ваша вічна доля чекає на вас! Ви можете бути успішними, абсолютно сподіваючись на Його благодать. Він вірний Бог!
Я звертаюся до вас як до співгромадян Царства. Виконуйте своє покликання і робіть ваше обрання твердим, з вірністю здійснюйте свій забіг до кінця. Озирнувшись назад на цей час через десять мільйонів років, ви будете щасливі, що зробили це. Бути занадто присвяченим волі Божій неможливо. Тому біжіть, щоб перемогти!
Як фінальну настанову залишаю вас з Павловою молитвою за усіх святих: «А вас Господь нехай виповнить і збагатить любов’ю один до одного і до всіх, як і наша є до вас, щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь» (1Сол. 3:12,13).
КІНЕЦЬ
