Усе починається з нашого ставлення до людей. Якщо ми дозволяємо любові і співчуттю Божому зростати в нас, ми не дивитимемося на них звисока. Такий погляд на людей породжує зарозуміле, засуджуюче ставлення, грубість у поведінці і т. ін. Зверніть увагу, що Павло пише вірним у Римі: «А ти чого осуджуєш брата твого? Або й ти, чого зневажаєш брата твого? Усі ми станемо перед судом Христовим. Отже, кожен з нас дасть за себе відповідь Богові» (Рим. 14:10,12).
Якщо ми, вірні, забуваємо другу найголовнішу заповідь – любити ближнього, то неминуче потрапляємо в пастку, про яку каже Павло. Ми починаємо ставитися до оточення із зарозумілістю. Таке ставлення особливо процвітає там, де є біблійні знання, але відсутні основи духовних плодів.
Писання каже, що Бог є любов. Важливо помітити, що любов не є Бог. Різниця колосальна. Характер Бога, Його шляхи і цілі не відповідають нашому визначенню любові, бо ніхто не знає, що таке любов до тих пір, поки не пізнає Ісуса. Тільки Ісус є істинною суттю любові.
У Біблії жодного разу не зустрічається твердження, що Бог має любов. У Нього є сила, у Нього є дари, у Нього є влада, і т. ін. Але Ісус є суттю любові. Якщо це так, ми маємо бути схожими на Нього, тому що були народжені наново від Його природи. Ось чому Павло каже:
«Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я – мідь, що дзвенить, або кімвал, що бриньчить. Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любови не маю, – то я ніщо. І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, то нема мені з того ніякої користи» (1Кор. 13:1-3).
Любов полягає не в словах, бо можна казати, що любиш когось, а справи можуть свідчити про зворотне. Любов не починається і з наших вчинків. Павло каже в наведеному вище вірші, що можна здійснювати справи, що мають вигляд великої любові, – роздати усе жебракам або пожертвувати власним життям, але здійснювати їх без любові. Справжня любов починається в серці.
Якщо ми любимо, то будемо терплячі і добрі до людей. Ми не станемо заздрити чужому успіху, бо будемо усім серцем бажати бачити чужі перемоги. Ми не станемо хвалитися собою, але віддалятимемося від будь-якого прояву зарозумілості і гордості. Не наполягатимемо на власній думці, не дратуватимемося, відчуваючи нетерпимість. Ми не будемо рахувати свої образи, але оберемо прощення, не радітимемо несправедливості, а нашим прагненням стане милість і істина. Люди не зможуть нас розчарувати, і ми не втратимо віру в них, бо завжди сподіватимемося на краще. Ми вважатимемо людину невинною до тих пір, поки не буде доведена її провина, і навіть після цього сподіватимемося на покаяння і відновлення. Ми будемо повні надії і зможемо зазнавати труднощі заради користі Царства або блага ближнього. Підводимо підсумок: ми житимемо заради того, щоб творити благочестиве життя людей, яке можливе тільки в Христі через виконання Його волі.
Лідер, життя якого особисто торкнулося багатьох
Кілька років тому я був присутнім на похоронах свого близького друга Джека Волеса, засновника Всесвітньої місії Детройт, у Детройті, штат Мічиган. Впродовж десяти років його багатонаціональна церква виросла до чотирьох тисяч осіб. Мій друг поїхав проповідувати на конференцію в Зімбабве, але відразу після того, як він вийшов з літака, у нього стався інфаркт.
На похоронах зібралися тисячі людей – лідери служінь з усіх Сполучених Штатів, лідери громад, віце-президенти великих корпорацій, люди робочого класу, вуличні бродяги і домогосподарки. З цих людей складалася його церква. На похорони прийшли і багато з тих, хто не був особисто знайомий з Ісусом, наприклад, обслуговуючий персонал готелів і ресторанів – люди, на яких мій друг зробив величезний вплив.
Присутність на похоронах людей не з церкви ніскільки не здивувала мене, оскільки ми з Джеком провели величезну кількість часу поза церквою, і я був благословлений, бачачи те, як він поводився з людьми, що зустрічаються йому на шляху. До кожного з них він ставився як до дорогоцінної особи. Офіціантам і готельним працівникам Джек завжди щедро давав чайові. Я іноді утримувався від цього, вважаючи це непотрібною дитячістю, але таке безглузде мислення одного разу було виправлене, коли він розповів мені, наскільки ці люди дорогоцінні для Бога. Поряд з собою Джек не просто примушував відчувати, що ти найважливіша людина у світі, але ти був найважливішою людиною для нього насправді.
Похорони тривали чотири з половиною години. Багатьох лідерів, які були знайомі з ним особисто, просили піднятися і сказати декілька слів. Вислухавши слова чотирьох або п’яти промовців про те, наскільки вони були близькі з Джеком, і про те, що він означав для нас, один дуже відомий служитель сказав: «А я вважав, що був його найближчим другом!» Усі засміялися.
Ми знали, що Джек поводився з кожним з нас як зі своїм найкращим другом. Цей великий лідер чинив вплив не лише на цілі народи через євангелізаційні кампанії і телепередачі, але на кожного, хто зустрічався йому на шляху. Для Джека не мало жодного значення, чи була людина керівником величезної корпорації або жила на соціальну допомогу, він знав, як знайти підхід до кожного і любити, цінувати особу кожної людини. Джек був не лише вірний своєму покликанню і дарам, але зумів зробити так, що його мини примножилися в кожній сфері життя.
Сторож, що вплинув на тисячі життів
Деякі з людей, які найсильніше вплинули на моє життя, ніколи не стояли на сцені. Одним з них був фінансовий працівник у компанії «Роквел Інтернешнл». Його ім’я Майк. Я познайомився з ним лише через два роки після того, як став християнином. Наші робочі місця були поруч, і під час перерви ми зазвичай розмовляли про Бога. Пізніше ми здружилися настільки, що годинами проводили час разом, один в одного в гостях і в церкві. Цілісність Майка і практична мудрість, отримана з Писання, от що зробило на мене найбільший вплив. Мене потрясло те, як він шанував, любив і поважав свою дружину, дітей і будь-кого, хто зустрічався йому на життєвому шляху.
Пізніше я пішов з «Роквелу» і став служителем. Незабаром і він пішов з компанії і відкрив власну фінансову фірму, яка існує досі. Його бізнес виявився дуже успішним. Майк надав допомогу в податкових питаннях більш ніж дванадцяти тисячам клієнтів, а п’ять тисяч з них стали постійними клієнтами його фірми. Вони співпрацювали впродовж багатьох років завдяки чесності і гідності Майка.
Нещодавно я запитав його, скільком клієнтам він говорив про Слово Боже. Майк сказав: «Джоне, за приблизними підрахунками це буде дев’яносто відсотків клієнтів». Це означає більше десяти тисяч людей.
Я був приголомшений. Потім я запитав, скількох людей він привів до спасіння. Він відповів: «Сотні. Минулого тижня я привів до Господа одного кубинця і молився за зцілення його від раку».
Ще він допоміг багатьом служителям привести свою бухгалтерію в порядок. Наша бухгалтерія на ранній стадії служіння теж потрапила в це число. Майк зрозумів, у чому полягає покликання мого життя, і роками безкоштовно допомагав нам у тому, що стосується податкової звітності. Його життя вплинуло на життя багатьох людей різними способами.
Згадавши нашу довгу розмову з Майком про якогось сторожа, який вплинув на життя Майка найсильнішим чином, я зателефонував йому нещодавно і знову запитав про цю людину. Він заплакав у трубку.
Він сказав: «Джоне, шість з дев’яти моїх тіток і дядьків закінчили життя в притулку для психічнохворих. Моя мати опинилася там же. Обидва мої дідусі були застрелені. У моїй сім’ї панував повний хаос, подібна доля чекала і мене. Але через брак фінансів мати віддала мене в іншу сім’ю, щоб вони потурбувалися про мене. З ними я прожив впродовж семи років. Голова сімейства працював сторожем на маленькій паперовій фабриці. Його звали Чарлі. Його непорочність, присвячення Ісусу і любов до людей зруйнували прокляття в моєму житті. Щонеділі він брав мене в церкву і учив шляхам Божим. Вплив Чарлі зробив з мене того, ким я є сьогодні. Одного разу моя дочка намалювала малюнок і підписала його: «Великій Людині, якої я ніколи не знала», ці слова були про Чарлі».
Тут, на землі, ви, швидше за все, про Чарлі нічого не почуєте. Проте його вплив поширився і на ті тисячі життів, яким послужив Майк. Цей вплив торкнувся і мене. Тому мільйони людей, послужити яким я мав привілей, теж побічно пережили вплив Чарлі. Ви бачите, як один сторож помножив свої мини і одного разу отримає велику нагороду?
