БАТЬКИ НАШОЇ ВІРИ

Авраам з Ісааком

Радість батьківства

Мене захоплює те, що перші зафіксовані у Біблії слова Бога до людей стосуються батьківства:

І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю» (Бут. 1:28).

Звернімо увагу на те, що перше звернення Бога до людей стосується дітей, Бог говорить про них, як про благословення, а не як про тягар: «І благословив їх Бог і сказав їм…»

Недавно хтось розповів мені про подружжя, яке вирішило не народжувати дітей, оскільки і дружині, і чоловіку не хотілося жертвувати своєю свободою. Тож вони домовилися залишатися удвох, визнаючи свій егоїзм. Розумію позицію цієї пари і поважаю їх за те, що визнали свою слабкість, але вважаю, що вони припускаються фатальної помилки.

Народження дітей та їх виховання не є тягарем, а даром і благословенням від Бога. Якби вони знали, яким щастям і збагаченням для сім’ї це може бути, то негайно запланували б народження дитини. Так, звісно, виховання дитини – це відповідальність. Але кожне благословення надходить з відповідальністю. Матеріальне багатство також несе із собою відповідальність, проте чи хтось коли-небудь відмовлявся від мільйона доларів через власний егоїзм?

Авраам і Сара не дозволяли себелюбству стати поміж ними і Богом. На мою думку, ім’я Ісаак, що означає «сміх», яким Бог велів назвати їхнього сина, вказує на те, що це подружжя розуміло: Ісаак є справжнім даром і благословенням для них.

А тепер обговоримо усе детальніше.

Коли Авраам і Сара почули від Бога, що у них народиться син, то у відповідь почали сміятися. Одна з причин сміху полягала в тому, що у їхньому віці було фізично неможливо мати дітей, і Сара, знаючи це, усміхнулася через сумнів. Але там була, на мою думку, частка іншого почуття.

Якою була б ваша реакція, якщо б вам повідомили, що отримаєте додаткову оплачувану місячну відпустку та поїздку у будь-яке місце світу? Можливо, теж усміхнетеся і скажете: «Ого! Це неможливо!» Авраам і Сара були сповнені емоцій і ледве могли повірити в слова Бога, що в них буде дитина.

Коли Бог казав Аврааму, що він стане батьком численного, як зірок на небі, потомства, «(Авраам) повірив Господеві, й Він зарахував йому те за праведність» (Бут. 15:6). Проте, коли Господь повторив Свою ще невиконану обіцянку через кілька років, ми бачимо іншу реакцію:

Припав тоді Авраам на лице своє і засміявся, кажучи сам до себе: «Невже в столітнього син народиться? Невже Сара, що має дев’ядесят років, породить сина?» (Бут. 17:17).

Чи це вияв зневіри? Апостол Павло так не вважав, ось його коментар:

Він, проти надії надіявшись, повірив, що стане батьком багатьох народів, згідно з тим, як було сказано: «Таке буде твоє потомство!» Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже примерле тіло – було ж йому яких сто років – і на завмерле лоно Сари. Перед Божою обітницею він не піддався зневірі, навпаки ж – скріпився вірою і, воздавши хвалу Богові, зовсім був певний, що Він обіцяне спроможен виконати (Рим. 4:18-21, виділення автора).

Святе Письмо не передає такого схвалення від Сари, що по-іншому зреагувала на почуте:

Тож і засміялася Сара, кажучи сама до себе: «Оце б то, зів’янувши, та здобутись на таку втіху? І чоловік мій вже старенький» (Бут. 18:12, виділення автора).

Але ось як Сара говорила, коли обіцянка сповнилася:

Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак. А Сара сказала: «Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися» (Бут. 21:5-6).

Бог змінив скептичний сміх Сари на сміх щирої радості!

Народження Ісаака було великою і надзвичайною подією для Авраама і Сари. Біблія подає народження дітей як благословення для їхніх батьків.

Спадок Господній – діти; плід лона – нагорода (Пс. 127:3).

У Біблії також є багато молитов і подячних пісень до Бога, зокрема Сари, Анни та Марії, за благословення дітьми. Марія чула історії про Сару та Анну, тому знала, що діти є даром та благословенням.

І мовила Марія: «Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм» (Лк. 1:46-47).

Іноді батьківство видається надто складним завданням. Діти потребують опіки, уваги, дисципліни, та ніхто з нас не є ідеально підготованим до цього завдання. Ми бажаємо, щоби діти були для нас тільки втіхою і задоволенням. Одного разу я випадково почув слова мами до її сина-підлітка, сказані жартома: «Дивись мені, малий! Я тебе привела в цей світ і можу забрати з нього!» Чи ми часом не відчуваємо чогось подібного?

На жаль, для багатьох батьків проблеми з дітьми не є короткочасним явищем. Багато хто вважає, що народження і виховання дітей є тягарем, бо діти тільки створюють проблеми і біди в житті дорослих, адже підлітки не розуміють своїх батьків, а брати і сестри іноді готові вбити одне одного. Я не раз чув батьківські нарікання на те, що діти не слухають їх, не допомагають їм, не дбають про них, а лише приносять біль і проблеми. Якщо ми приймаємо таку позицію, то знижуємо свої очікування від дітей і годимося на нижчу від норм поведінку, замість того, щоб шукати способу, як вирішити проблему. В такі моменти ми перестаємо вірити Богу, Який називає дітей благословенням.

Якщо Бог дав вам дітей як дарунок і вважає їх благословенням, то Він приготував усе, що потрібно, аби й для вас вони були радістю.

Коли ми обираємо Божий погляд на дітей і сприймаємо як благословення їхнє народження, то підвищуємо свої мірки і знаходимо різні способи побороти конфлікти, відновити відносини і виховувати дітей за Божими настановами. І врешті-решт мир приходить у наші серця.

Якщо почуваєтеся безсилими у стосунках зі своїми дітьми, зупиніться і помоліться. Віддайте свій тягар Богові і попросіть Його помочі, мудрості і рішення. Просіть Його повернути відчуття радості і благословення вашому домові і дітям. Коли це зробите, подякуйте Йому (і продовжуйте робити це щоденно) за дітей, вірячи, що Він вислухає всі прохання і змінить те, що потрібно. Продовжуючи читати цю книжку і втілюючи принципи Божого Слова, відчуєте дію Бога у житті вашої родини.

Звісно, не чекайте, що вже завтра все зміниться і стане ідеальним. Не забувайте, що Бог каже про батьківство, і повільно, крок за кроком, поверніть собі радість від виховання дітей.

Проте, навіть якщо ви відчуваєте благословення у своїй родині, розповідь про Сару може бути добрим уроком. Якщо з’являться несподівані труднощі, не змінюйте свого ставлення, не забувайте сміятися і пригадувати Богу, що батьківство – це благословення. Просіть Його мудрості, благодаті і підтримки.

Практичні поради для батьків

Щоб відновити мир і відчуття благословення у вашому домі, зберіть усіх членів родини і поясніть їм, що прагнете жити у домі, де панує мир та любов, та очікуєте, що ваша сім’я стане місцем, в якому один одному допомагають. Запитайте дітей, чи вони бажають того ж і чи мають якісь ідеї, як досягнути цього.

Цей метод справді працює! Вже наступного разу, коли щось «піде не так» у домі, спершу зупиніться і помоліться, а тоді пригадайте всім про вашу розмову і попросіть працювати разом, аби подолати цю кризу.

Попередній запис

КОМПАНІЯ «НОЙ ТА СИНИ», КОРАБЛЕБУДІВНИКИ

Ноїв Ковчег, Едвард Хікс Сім’я, що будує разом Зробиш його (ковчег) так: триста ліктів завдовжки, п’ятдесят ... Читати далі

Наступний запис

НЕМОРАЛЬНИЙ ЛОТ

Лот і його дочки, Гвідо Рені Навчання батьківству згідно з моральними принципами Чи ви коли-небудь роздумували ... Читати далі