Чим відрізняється дух від душі: порівняння і відмінності
Людська особистість є цілісною і складається з тіла, душі і духу. Ці складові єдині і взаємопроникненні. Біблія чітко розділяє поняття «духу» і «душі». Однак це одне з найважливіших богословських питань залишається закритим для простої людини. Навіть у релігійній літературі поняття «духу» і «душі» часто змішуються, що призводить до багатьох непорозумінь.
Визначення
Душа – нематеріальна сутність людини, що міститься в її тілі, життєвий мотор. З нею тіло починає жити, за допомогою її пізнає навколишній світ. Якщо немає душі, то не буде і життя.
Дух – вищий ступінь людського єства, що спрямовує і провадить особистість до Бога. Саме наявність духу ставить людину вище за всіх живих істот в існуючій ієрархії.
Порівняння
Душа – це горизонтальний вектор людського життя, зв’язок особистості зі світом, сфера прагнень і почуттів. Дії її поділяються на три напрямки: відчуття, бажання і розум. Це всі думки, почуття, емоції, бажання чогось досягати, до чогось прагнути, робити вибір між антагоністичними поняттями, все те, чим людина живе. Дух – вертикальний орієнтир, прагнення до Бога. Дії духу спрямовані виключно на горішнє: страх Божий, жадання Його і совість.
Душа є у всіх живих істот. Духом людина не володіє. Душа допомагає духу впровадитися у фізичні форми життя з метою їх удосконалення. Душею людина наділяється при народженні або, як вважають деякі богослови, при зачатті. Дух посилається в момент покаяння.
Душа животворить тіло. Як кров проникає в усі клітини людського організму, так душа пронизує собою все тіло. Іншими словами, людина володіє нею, також як і тілом. Вона – її сутність. Поки людина жива, душа залишається в тілі. Коли вмирає, то вже не бачить, не відчуває, не говорить, хоч має всі органи чуття, але вони бездіяльні, бо немає душі.
Дух не належить людині за її природою. Він може залишати її і повертатися. Його відхід не означає смерті людини. Дух животворить душу.
Душа – це те, що болить, коли немає причин для фізичного болю (тіло здорове). Це буває, коли бажання людини йдуть врозріз з обставинами. Дух позбавлений подібних чуттєвих почуттів.
Дух – це виключно нематеріальна частина людини. Але з душею він пов’язаний нерозривно. Згідно вченню Церкви, дух становить її вищу сторону. Проте, душа відноситься також і до матеріальної частини людини, бо вона нерозривно пов’язана з тілом.
Одна з чуттєвих сфер життєдіяльності людини – тяга до гріха. Підкоряючись тілу, душа може бути заплямованою гріхом. Дух же відає красу Божественну. Він, діючи на душу, спрямовує її до ідеальності: очищає думки, пробуджує бажання безкорисливості, тягне почуття до витонченості. Впливати на дух душа не в змозі.
Висновки
- Душа пов’язує людину зі світом, дух спрямовує її до Бога.
- Душа є у всіх живих істот, духом володіє тільки людина.
- Душа животворить тіло, дух – душу.
- Душа надсилається в момент народження, дух – під час покаяння.
- Дух відповідає за розум, душа – за почуття.
- Людина має душу, але не владна над духом.
- Душа може переживати фізичні страждання, дух позбавлений чуттєвих почуттів.
- Дух нематеріальний, він пов’язаний тільки з душею. Душа нерозривно пов’язана як з духом, так і з тілом.
- Душа може бути заплямованою гріхом. Дух містить у собі Божественну благодать і не стикається з гріхом.
За матеріалами сайту https://sitemasters.com.ua
