5 листопада – Держава і церква

Не варто забувати афоризм Г. Честертона: «Зближення церкви і держави завжди добре для держави і погане для церкви». У цьому і полягає головна небезпека для благодаті: держава, яка управляється за правилами неблагодаті, поступово заглушає піднесене послання церкви про благодать.

Ненаситна до влади держава може запросто вирішити, що від церкви буде більше користі, якщо її узяти під свій контроль. Найбільш драматичний приклад цього – нацистська Німеччина, де євангельські християни спокусилися обіцянкою Гітлера відновити моральність.

Церква найефективніше діє як сила опору, противага всепоглинаючій силі держави. Чим затишніше вона себе почуває в стосунках з державою, тим більше розбавленим стає її послання. Коли Євангеліє перетворюється на цивільну релігію, воно змінюється за самою своєю суттю. Як відмічає Аласдер Макінтайр, у піднесеній етиці Аристотеля немає місця для доброї людини, що проявляє любов до людини поганої. Іншими словами, у ній немає місця для Євангелія благодаті.

Держава завжди повинна розбавляти абсолют Ісусових заповідей, перетворюючи їх на форму зовнішньої моральності, що прямо протилежне Євангелію благодаті. Жак Елюль відверто заявляє, що у вченні Нового Заповіту немає нічого подібного юдейсько-християнській етиці. Воно повеліває навернутися, а далі: «Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний». Прочитайте Нагорну проповідь і спробуйте уявити собі якийсь уряд, що приймає подібний пакет законів.

Державна влада може закрити по неділях магазини і кінотеатри, але нездатна змусити до поклоніння. Вона може заарештувати і покарати вбивць з ку-клукс-клана, але безсила знищити їх ненависть, і вже тим більше – навчити їх любити. Держава може ухвалити закони, що ускладнюють розлучення, але воно не в силах змусити чоловіків любити їх дружин, а дружин – любити чоловіків. Вона може давати субсидії тим, хто має потребу, але нездатна змусити багатих проявляти співчуття і бути справедливими. Вона може заборонити перелюб, але не похіть; злодійство, але не жадність; шахрайство, але не гордість. Держава може спонукати до чеснот, але не до святості.

З книги «Що дивного в благодаті?»

Попередній запис

4 листопада – Зброя милості

Як ви вже, напевно, зрозуміли, я вірю в те, що основний вклад, який можуть внести християни, – це поширення Божої ... Читати далі

Наступний запис

6 листопада – Дзеркало або вікно

На початку свого правління Сталін, щоб продемонструвати перспективи комунізму, побудував у Польщі містечко Нова Гута (тобто «Нове місто»). За його ... Читати далі