Як ви вже, напевно, зрозуміли, я вірю в те, що основний вклад, який можуть внести християни, – це поширення Божої благодаті. Як сказав Гордон Макдональд, світ може робити те ж саме, що і церква, за винятком одного: він не може виявляти благодать. На мій погляд, християни недостатньо успішні в поширенні благодаті в цьому світі, і особливо сильно ми спотикаємося у сфері зіткнення віри і політики.
Ісус не дозволяв, щоб якийсь соціальний інститут заважав Йому проявляти любов до окремих людей. Єврейські расові і релігійні правила забороняли Йому розмовляти із самаритянами – тим більше, якщо в них заплямована моральна репутація, але Ісус обрав одну з таких жінок як місіонера. Серед Його учнів були митник (їх в Ізраїлі вважали зрадниками) і зилот (член ультранаціоналістичної партії). Він хвалив дисидента Івана Христителя і вів бесіди як з ревним фарисеєм Никодимом, так і з римським центуріоном. Він обідав у будинку ще одного фарисея на ім’я Симон і в будинку «нечистого» Симона прокаженого. Для Ісуса людина була важливіша за будь-яку категорію чи ярлик.
Я знаю, наскільки легко захопитися політикою поляризації і почати кричати через голови пікетників на «ворогів» по інший бік барикад, але Ісус заповідав: «Любіть ворогів своїх».
Хто ж мій ворог? Прибічник легалізації абортів? Голлівудський продюсер, що забруднює нашу культуру? Політик, що зазіхає на мої моральні принципи? Наркобарон, правлячий міськими кварталами? Якщо моя політична активність, якими б правильними мотивами вона не керувалася, витісняє любов, то я невірно розумію Євангеліє Ісуса. Залишивши Євангеліє благодаті, я зав’язнув у законі.
Проблеми, з якими стикається суспільство, украй важливі, і, напевно, культурних воєн просто не уникнути. Проте християнам у таких війнах слід використовувати іншу зброю: «зброя милості», як влучно визначила Дороті Дей. Ісус заявив, що нас повинна характеризувати одна особлива риса: не політкоректність або моральна перевага, а любов. Павло ж додав, що без любові ніщо: ні чудеса віри, ні блискуче богослов’я, ні палка особиста жертва – не принесе користі (1Кор. 13).
З книги «Що дивного в благодаті?»
