Пригадавши про поширену людську властивість чути тільки те, що подобається, ну, і за аналогією, помічати тільки те, що тішить око, не можна не пригадати про феномен так званих «лідерів суспільної думки» в епоху Інтернет. Слід зауважити, що лідери суспільної думки існували завжди і в усі часи. Ісуса Христа під час Його громадського служіння теж можна було вважати лідером суспільної думки, а Іоанн Хреститель на цю роль підходив ще більше. На приклад, чого тільки вартує наступний біблійний опис: «Тоді виходили до нього (Іоанна) Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йорданська; І хрестилися в Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої» (Мф. 3:5,6).
З цих слів можна дійти до висновку, що до Іоанна стікалася сила-силенна люду, щоб здійснити «хрещення покаяння для прощення гріхів» (Лк. 3:3), яке він проповідував. А це прямо свідчить про те, що серед тогочасного товариства Іоанн користувався серйозним авторитетом, у наших реаліях його б назвали саме «лідером суспільної думки». Навіть місцевий цар зважав на думку Іоанна Хрестителя: «Ірод боявся Іоана, знаючи, що він муж праведний і святий, і охороняв його; багато що робив, слухаючись його, та із задоволенням слухав його» (Мк.6:20). Втім, це не завадило Іроду свого часу віддати наказ про страту Божого пророка. Але мова зараз не про це, хоча і про це, адже успіх серед людей має свою ціну, деколи навіть високу. А мова загалом про лідерів суспільної думки.
Господь Ісус Христос теж був лідером думки для частини місцевого населення, проте багато людей шукали Його не тільки з метою послухати, але і отримати жадане зцілення, чого не міг для них дати Іоанн Хреститель, якого можна вважати класичним лідером суспільної думки, адже окрім думки, певного погляду на дійсність, ці люди нічого більше не можуть дати оточенню.
Але це стосовно біблійних аналогій, у наших же сьогоднішніх реаліях величезну роль відігріє Інтернет, де практично будь-хто може стати лідером суспільної думки. І для цього не треба мати багато умінь і навичок, головне говорити і показувати людям те, що вони хочуть побачити і почути. Окрім того, потрібно мати харизму, тобто подобатися людям, ну і мати трішечки везіння та чекати слушної нагоди, коли оточенню знадобляться твої вміння і таланти, як це стало нещодавно з військово-політичними експертами (і не зовсім експертами, адже важко вважати військовим експертом людину, яка ні дня не прослужила в армії). І от тут починається найцікавіше, адже багато людей, цілком можливо, компетентних у певній галузі, часто в гонитві за схваленням оточення (і фінансами) починають говорити не те, що відбувається (має відбуватися) в дійсності, а те, що хочуть почути від них люди, тим самим переходячи зі стану експертів до «експертів». І таке сумне явище можна спостерігати доволі часто.
Згадавши це, зі свого боку ми хочемо просто нагадати, що не варто цілковито покладатися на думки та судження усіляких експертів (чи «експертів»), адже часто їх судження спрямовані не для висвітлення істини, дійсного стану речей, а лише задля догоджання публіці (здобуття фінансів). Серед цих експертів, «лідерів суспільних думок», насправді не так багато людей, готових заради фактів і відомостей, які вони проголошують, чимось серйозно жертвувати, навіть власним життям, як це колись зробили Господь Ісус Христос та Предтеча Господній Іоанн Хреститель. А без такої рішучості відстоювати свої думки та погляди, не варто всерйоз сприймати людину як лідера суспільної думки.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Лідери суспільної думки
Ваш коментар: