Люди завжди шукають прості відповіді на складні запитання. Ну що поробиш, не дуже люди хочуть морочитися в житті і тим більше зайвий раз думати. Загалом нічого поганого в такому підході начебто немає, якби люди у свою чергу були всерйоз готові сприймати отримані прості чи не дуже прості відповіді на складні життєві запитання. А так виходить доволі курйозна ситуація: люди готові чути лише відповіді, які тішать їх слух, в іншому випадку вони залишаються глухими до порад. Навіть у тому випадку, якщо ці поради дають вичерпну відповідь на поставлене запитання. І питається, навіщо тоді було питати?
Як приклад такому житейському курйозу можна навести випадок, коли люди цікавляться, куди їм краще вкласти гроші напередодні чи під час чергової фінансової кризи. Стосовно цього безліч людей висувають не меншу кількість порад і припущень сумнівної і не дуже сумнівної якості. Деколи за порадою куди краще вкласти заощадження люди звертаються безпосередньо до Біблії або ж до вірних ознайомлених з Біблією. І часто поради, які подає Біблія у фінансовій сфері, непідготовлених людей просто вводять у ступор. Наприклад, чого тільки вартують безпосередні Христові слова: «Піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною» (Мф. 19:21). Між іншим, це була Христова відповідь на питання небайдужого юнака: «Що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?» (Мф. 19:16).
Звісно, хтось зауважить, що нині люди цікавляться питанням примноження матеріальних статків, а не життям вічним, але уся річ у тім, що Біблія ставить акцент саме на житті вічному, а не на збереженні чи примноженні земних статків, цілком резонно зауважуючи на тимчасовість земних заощаджень: «Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше» (Мф. 6:19-21). Загалом, люди і так про це здогадуються чи добре знають, але… все одно переважна більшість з них надає перевагу нагромадженню саме земних статків, забуваючи чи нехтуючи здобуттю небесних багатств.
Проте не варто вважати, що Біблія нехтує земними питаннями – вона просто зосереджує увагу передусім на речах небесних. Як на це, наприклад, прямо вказує Спаситель у Нагорній проповіді: «Не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг? Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не набагато кращі за них? Та й хто з вас, турбуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?… Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися? Бо всього цього язичники шукають; знає бо Отець ваш Небесний, що ви маєте потребу в усьому цьому. Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6:25-27; 31-33). Тобто передусім треба дбати про речі небесні, а Бог подбає для нас про речі земні.
Звучить, ясна річ, обнадійливо, проте переважна більшість людей воліє покладатися на власні сили та статки земні, ніж на Бога Живого і той шлях, який Він пропонує всім нам: «Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх» (Мф. 7:13,14). Тому люди часто не слухають простих відповідей на складні житейські питання, навіть у тому випадку, коли ці відповіді дає сам Бог.
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Житейський курйоз
Ваш коментар: