12 ПРО ПИЯЦТВО

У неї був прекрасний чоловік – чоловік на ім’я Маной. Маной вірив в істинного Бога і молився Йому. Як це безглуздо буває в житті – люди, які шанують Бога, немов виявляються забутими Ним. Вона була безплідна. Маной дуже хотів дітей. А як вона хотіла, важко собі навіть уявити. Але минали роки, а довгожданих дітей так і не було. Але одного разу, коли Маной був у полі, дивна людина, незвичайна, неземна, постукала в двері її будинку. Вона встала, щоб відкрити, заскрипіли двері, що покосилися, в очі ударило яскраве сонячне світло і вона, з примруженням, не розуміючи, дивилася на незнайомця. Молодий, навіть юний. Але зовсім не юний його погляд, міркувала жінка, прикриваючи долонею очі, а гість почав говорити:

«…ось, ти неплідна і не народжуєш; але зачнеш, і народиш сина; отже, бережися, не пий вина і сикера, і не їж нічого нечистого; бо ось, ти зачнеш і народиш сина, і бритва не торкнеться голови його, тому що від самої утроби немовля це буде назореєм Божим, і він почне спасати Ізраїля від руки филистимлян» (Суд. 13:3-5).

Не встигнувши отямитися від приголомшуючої новини, жінка зрозуміла, що таємничий гість зник.

– Здається, це був ангел, – задумливо вимовила вона і зі схвильованим серцем побігла в поле, щоб про усе розповісти чоловікові.

Так, це дійсно був ангел. А дитина, якій належало народитися, була відома нині всьому світу на ім’я Самсон. Жінка, що побачила ангела, – його мама. Чудово, чи не так? А чи звернула ти увагу на слова ангела? Прочитай їх ще раз, будь ласка. Ти бачиш? Я теж.

Отже, бережися, не пий вина і сикера!

Бережися! Про це також пише апостол Павло.

«…щоб старі жінки також одягались як личить святим, не були обмовницями, не підневолювались пияцтву, вчили добра» (Тит. 2:3).

– Пиво – це не алкогольний напій, це харчовий продукт!

– Адже сам Павло повелів Тимофію пити вино заради частих недуг! Значить, можна.

Пасторові доводиться дуже часто чути подібні висновки і претензії членів церкви, що «досягли духовної зрілості». І так само часто доводиться бачити, як харчовий продукт розбещує серце, і шлях гріху стає легким, гладким і швидким. Доводиться бачити, як безневинний ковток вина з лікувальною метою призводить до того, що людина вже не може зупинитися. Людина котиться вниз. Замість церковних служінь – застілля, замість читання Біблії – телевізор, замість молитви – плітки, замість служіння – мордобій. Чому так? Що це за сила, що так легко захоплює і поневолює людину?

«У кого виття? у кого стогін? у кого сварки? у кого горе? у кого рани без причини? у кого багряні очі? У тих, які довго сидять за вином, які приходять шукати вина приправленого. Не дивися на вино, як воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно світиться рівно: згодом, як змій, воно вкусить, і вжалить, як аспид; очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє заговорить про розпусне, і ти будеш, як той, що спить серед моря, і як той, що спить на верхівці щогли. [І скажеш:] “били мене, мені не було боляче; штовхали мене, я не відчував. Коли прокинуся, знову буду шукати того самого”» (Пр. 23:29-35).

Мудрий Соломон порівняв вино з отруйним змієм. Колись змій з’явився перед Євою і відкрив перед її поглядом казкові перспективи. Єва побачила нові горизонти. Змій сказав: ви будете як боги. Як це не дивно звучить, вино теж уміє говорити. Немов змій Єві, вино шепоче: «Пий – і ти відчуєш радість. Пий – і я звеселю твоє серце. Пий, я подарую тобі щастя».

Через мить Єва і Адам у замішанні споглядають свою голизну, їх лякає голос Творця, їх терзає непідкупна совість. Через мить випаровуються веселощі, радощі як не бувало, і той, хто довірився вину, почуває себе найнещаснішою людиною. Такий ось винний змій двадцять першого століття.

Стариці, не поневолюйтеся пияцтву. Я написав чотири слова. Але насправді слід розширити це веління, з метою глибшого розуміння. Давайте прочитаємо сучасний переклад.

Нехай не поневолюються великою кількістю вина.

Рабство вина. У результаті раб не має нічого, усе його майно належить хазяїну. Раб втратив право вільного часу, час належить його панові. Раб втратив мрії дитинства і мети юності. Його хазяїн розтоптав їх у бруді. Не погоджуйся бути рабинею. Не відмовляйся від свободи.

«…бо хто ким буває переможений, той тому і раб» (2Пет. 2:19).

Якщо ви читали Джека Лондона, напевно вам знайомий твір «Гіперборейській напій» – цікава і повчальна історія про двох бродяг, волею долі закинутих у місця щонайповнішої відсутності цивілізації. Ставши непроханими гостями малого племені індіанців, що живуть на узбережжі Льодовитого океану, їх найкращою перспективою було стати прислугою, рівною за званням індіанським жінкам. Це означало носити воду і дрова і виконувати усю брудну роботу, доручену їм мисливцями. Не бажаючи піддавати себе приниженню і щоденній важкій роботі, прибулець знайшов вихід. За допомогою котлів, порожнистих висохлих кісток, збройового ствола і льоду він спорудив звичайнісінький самогонний апарат. Приготувавши з води, борошна і цукру міцне місиво, почав процес виготовлення вогняної води. Спочатку він дарма пригощав усіх охочих, наступного дня зажадав плату, а вже через місяць увесь провіант племені лежав у нього в сховищі. Простодушні індіанці деградували з кожним днем, вони перестали полювати, навчилися картковій грі, безупинно сварилися один з одним. І усе до єдиного вважали білу людину своїм королем, який з богами на короткій нозі. Білій людині належало усе. Шкури, м’ясо, жир, дрова, красиві дівчата, краща хатина і багато іншого. Шум і гамір не стихали в селищі ні вдень, ні вночі. Чоловіки без втоми вдавалися до вогняної води, заради якої не жаліли кращих добич, а також карткової гри. Чоловіки лупцювали своїх дружин. У селищі почався голод. Біла людина торжествувала. А усі навколо страждали.

Я читав цю розповідь і бачив у ній багато духовного сенсу. Диявол торжествує, коли люди страждають від гріховних ран. Моя старша сестра в Господові, ти повинна це знати. Рабство вина – це важке рабство. Вино змусить тебе носити непридатний одяг і жити в будинку, де усе догори дном. Вино посварить тебе з близькими друзями, воно викраде твоїх дітей і чоловіка, якого та любила усе твоє життя. У рабстві вина та дізнаєшся, що таке ганьба і що таке голод. Ти дізнаєшся, як це – втратити все те, над чим працювала і чим дорожила. Веселощі пияцтва дуже швидко зміняться докорами сумління. Серце, в якому панували мир, спокій і радість, наповниться бридкою заздрістю, тривогою, обманом і сумнівами. Подумай уважно, хіба тобі це треба? Хіба про це ти мріяла? Це дійсно те, заради чого ти готова відмовитися від Божих благословень? Я так не думаю і тому говорю:

  • «…не давайте місця дияволові» (Еф. 4:27).
  • «І не впивайтеся вином, від якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом» (Еф. 5:18).

Згідно із спостереженнями багатьох пасторів, вживати спиртні напої починають християни, що переживають у своєму житті духовний спад. Відсутність засобів благодаті, необхідних для повноцінного духовного життя, таких як молитва, спілкування, стриманість, породжує вакуум. Порожнечу, яку не терпить природа. От і думає недбайливий християнин: сумно мені, проблеми долають, вип’ю, може полегшає. На декілька митей забуваються біди, але тут же повертаються, приводячи з собою в дім нові. І так відбувається завжди. А щоб цього не відбувалося, радій у Господі. Дбай про спасіння. Про те, що твоє ім’я записане на небесах. Відкрий Біблію – і побачиш тисячі причин для справжньої радості.

Метою цієї книги не є створення нових законів і способів контролю над їх дотриманням. Зовсім ні. Моя мета – показувати мету, яку Господь поставив перед гобой. Ти ще не забула? Твоя мета – бути подібною до святої людини. Повір, п’яниця не подібний до святої людини. Це дві протилежності. Святі люди в Ізраїлі, що дали обітницю Господові, не повинні були пити вино і їсти похідні винограду. Їх називали назореї. Вони відділяли себе від всякої речі, яка перешкоджає виконанню обітниці. Поневолення вином – ця серйозна перешкода виконанню твоїх обітниць Господові.

Дозволь мені запитати ще про одне. Чи може вживання вина стати твоєю звичкою? Будь-який алкоголік скаже «НІ», так само як і будь-який наркоман гадає «Я В БУДЬ-ЯКИЙ МОМЕНТ МОЖУ КИНУТИ». Давай не займатимемося самообманом і дамо відповідь чесно «ТАК, ЦЕ МОЖЕ СТАТИ ЗВИЧКОЮ». Тоді тим більше треба серйозніше і відповідальніше розглядати Божу волю для тебе в цьому питанні. Чи не може це бути спокусою для твоїх братів і сестер? Теж важливе питання.

«Краще не їсти м’яса, не пити вина і не чинити нічого такого, від чого брат твій спотикається, або спокушається, або знемагає» (Рим. 14:21).

Бережи себе чистою. Стій у свободі праведності і не піддай себе знову рабству гріха. Це допоможе тобі бути подібною до святої людини.

Попередній запис

11 ПРО НАКЛЕП

«...щоб старі жінки також одягались як личить святим, не були обмовницями, не підневолювались пияцтву, вчили добра» (Тит. 2:3). Не завжди ... Читати далі

Наступний запис

13 ПРО ВЧЕННЯ

«...щоб старі жінки також одягались як личить святим, не були обмовницями, не підневолювались пияцтву, вчили добра». (Тит. 2:3). – У ... Читати далі