Взірець віри

Ісус і сотник, Паоло Веронезе

«Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри» (Мф. 8:10), – і чиєю вірою так захоплювався Ісус? Не будемо тягнути з відповіддю на це запитання, бо вона добре відома усім: Христос поставив усім у приклад віру римського сотника. Зауважте, поганина, а зовсім не шанованого фарисея чи книжника, які присвятили своє життя вивченню Торі, Закону Мойсеєвому. Що ж такого унікального було у вірі римського сотника, який навряд чи був так добре обізнаний у Законі, як книжники та фарисеї, що він зміг виділитися серед всього ізраїльського люду?

Відповідь ми знайдемо в самих словах сотника, на які звернув увагу Ісус. Але перед цим вкажемо на події, що передували цим доленосним словам: «А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його: Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає. І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його» (Мф. 8:5-7). Погодьтеся, доволі типова ситуація як для Євангелій: люди просять про допомогу, Спаситель йде, щоб їм допомогти, але тут стається те, що виділило римського сотника серед сотень інших людей, які зверталися до Ісуса за допомогою. Виділили його власне слова, з якими він звернувся безпосередньо до Спасителя: «Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій. Бо і я – людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить» (вв. 8,9).

Слід зауважити, що сотник був обізнаний на Законі, бо знав, що правовірний юдей не міг увійти в оселю язичника, щоб не осквернитися, але зовсім не за це Господь поставив його віру усім у приклад. Римський сотник збагнув силу Божого слова – от у чому унікальність його віри! Загалом, уся Біблія свідчить про це, варто лише відкрити початок цієї вічної Книги, щоб пересвідчитися в цій істині: «І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло» (Бут. 1:3). От і римський сотник не поставив під сумнів цієї сили, а разом з тим визнав той факт, що Ісус діє в силі Божій (не варто вважати, що він визнав в особі Ісуса Месію, про це мріяли, цього наполегливо чекали юдеї, а римлянин сприймав оточуючий світ дещо по іншому, проте він чітко, як і належить військовому, зрозумів ситуацію, за що отримав схвалення з боку Ісуса).

А тепер настав момент, щоб поглянути особисто на себе і відповісти на питання: а як ми ставимося до Слова Божого? Що воно означає особисто для нас? – Не треба забувати, що відносно ставлення до Свого Слова Бог особисто оцінює нас, чи висловлюючись дещо по іншому: наскільки високо ми цінуємо Боже Слово, настільки високо Він цінує нас. І додати до цього, у принципі, більше нічого.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
doc Взірець віри


Ваш коментар: