Покликання християнина відбивати Славу Божу

Але тоді хто ми, що стоять перед Богом і дивляться на Нього через Його славу? (дістати з кишені дзеркало) Справжній християнин – це просто дзеркало, в якому відбивається Бог, вірніше та частина Бога, яку Він дозволив бачити смертному, – Його Слава. Чи знаєте ви, як виготовляються дзеркала?

Беруться осколки скла (скляний бій: старі пляшки, обрізки із скляних майстерень, битий скляний посуд і тому подібне) або ж окисел кремнію (звичайний пісок, пил).

Початковий матеріал вам нікого не нагадує?

  • «І створив Господь Бог людину з пороху земного» (Буття 2:7).
  • «Не так нечестиві, [не так]: вони як порох, що вітер змітає [з лиця землі]» (Пс. 1:4).

…і кидається в піч, розжарену до 1000 градусів.

  • Наше покаяння
  • Наше випробування у вірності Богові: «Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто гряде після мене, Сильніший за мене; я недостойний понести взуття Його; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем» (Мф. 3:11)

…потім розплавлену масу виливають на ідеально рівну поверхню.

  • Ми потрапляємо в церкву Божу і тут наша крива, грішна людина починає випрямлятися.

…щойно скло починає тверднути, його розміщують між двома сталевими валиками, де його площини стають ще рівнішими.

Вже перебуваючи в церкві, ми із подивом бачимо, що Бог продовжує працювати над нами: викриває, змінює, учить.

  • …що занадто випинає в нас знижує – гординю, злість, себелюбство.
  • …занадто знижене піднімає – любов, доброту, милосердя.

Але для того, щоб скло перетворилося на дзеркало, прокатати через валики – недостатньо. Скло полірують. Якщо цього не зробити, ми побачимо в дзеркалі з такого скла не своє обличчя, а потвору з різними очима, перекошеним ротом і квадратною головою. Ви бували в кімнаті сміху – там це смішно, але в реальному житті це сумно.

  • Бог удосконалює нас постійно: «Бо кого Він передбачив, тим і наперед визначив бути подібними до образу Сина Свого, щоб Він був первородним між багатьма браттями» (Рим. 8:29).

…і нарешті, остання операція, на відполіроване скло наносять срібло. Наносять суцільним шаром, не допускаючи пропусків і подряпин.

Срібло – те Слово, той Закон, яке ми з допомогою Божою переносимо звідси (Біблія) – сюди (серце).

Подивіться, (направити дзеркало в зал) воно відбиває світло, як ми повинні відбивати славу Божу.

Подивимося, чи немає на поверхні наших дзеркал слідів від брудних пальців цього світу – користолюбства, гордині, нечистоти – вони затінюють славу Божу.

Чи немає на ньому подряпин постійних, «маленьких» грішків, яких ми ще не позбулися, – вони розтинають образ Божий у дзеркалах наших сердець чорними лініями і спотворюють Його.

Під різними кутами подивимося на наші душі, чи не спотворені вони навмисним чи мимовільним перебільшенням одних сторін Слова Божого і зменшенням інших.

Подивимося, чи повністю срібло закриває поверхню нашого дзеркала, – чи усі заповіді Божі дійсно живуть у наших серцях або тільки ті, які нам подобаються.

Адже якщо в деяких місцях срібло відсутнє, у дзеркалі ми бачимо не віддзеркалення, а світ за його поверхнею. І якщо ми покликані відбивати славу Божу, то той, хто дивиться в нас, побачить не славу Бога, а світ!

І якщо усе в нас нарешті абсолютно, і людина або Бог, коли дивитимуться на нас, бачитимуть у нас дійсно славу Божу, і тоді ми з гордістю колись зможемо сказати як апостол Павло: «Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я спiврозп’явся Христовi, i вже не я живу, а живе в менi Христос» (Гал. 2:19,20).

І нарешті останнє – в яку сторону ми відбиваємо славу Божу?

По-перше, у світ: І якщо ми хороше дзеркало, тоді той, хто дивиться на нас, скаже: «О, ця людина дійсно дитя Боже!»

Але якщо ми допускаємо у своїх вчинках відступ від Божих принципів, а в словах – суєтність і нечистоту, ми можемо почути прикре: «Та знаю я цих християн! Вони такі самі, як ми! Тільки прикидаються чистенькими!»

Що?! Доводилося чути?!

Світ повинен бачити в нас віддзеркалення Божої слави при нашому благовісті і з нашого життя. І якщо життя наше не відбиває славу Божу, – марна блага звістка про спасіння, що проголошується нами.

Але якщо ми живемо по Божому і не благовістимо, ми просто втаюємо частину слави Божої від світу.

А тепер, ми повернемо наше дзеркало ось так (повернути дзеркало вгору)

Тоді ми відбиваємо славу Божу до небес. Що це за образ?

Ну звичайно! Ми прославляємо Бога! Прославляння в церкві займає важливе місце в житті християнина: своїми слабкими голосами ми оспівуємо велич, святість, милосердя, любов нашого Бога в співі і в молитвах.

Але ж слава Божа возноситься до небес і в тому випадку, коли ми просто вчиняємо по Божому – пригадаймо, з нами в Царство Боже підуть і наші справи, які засуджуватимуть або хвалитимуть нас за них.

Отже, що ми дізналися сьогодні?

Що є слава людська і слава Божа. Що може слава Божа і як вона приходить до нас. Дізналися, що краще людині і християнинові бути прямим і чистим дзеркалом, що відбиває славу Божу у світ і в небеса.

  • Чи уся Слава Божа нам відкрита? Швидше за все ні.
  • Чи може людина осягнути усю славу нескінченного Бога?

Але настане час, коли вірні побачать славу Божу в повноті.

По-перше, змінюючись зараз, відбиваючи славу Божу: «Ми всі‚ відкритим обличчям, як у дзеркалі, дивлячись на славу Господню, перетворюємося на той же образ від слави у славу, як від Господнього Духа» (2Кор. 3:18).

І по-друге, з’явившись перед Ним лицем до лиця: «…І благословеніне ім’я слави Його повіки. Славою Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь». (Пс. 71:19)

І тоді… «…Спасенні народи будуть ходити у світлі його…» (Одкр. 21:24)

Я звертаюся до тих, хто не прославляє Бога як свого особистого Спасителя: Приєднуйтеся до тих врятованих, які побачать у повноті славу Божу.

Станьте дзеркалом, що відбиває славу Божу. Амінь

За матеріалами сайту https://www.golgofa.kiev.ua

Попередній запис

Що може Слава Божа і як діє Слава Божа

Уперше слава Божа з’явилася в Пасхальну ніч перед обраним народом, щоб освітити їм шлях у мороці до свободи. «Не відлучався ... Читати далі

Наступний запис

Порядок, Слава і Суд

Перш, ніж прийде Божа слава, має прийти Божий порядок. «Тому що Бог, Який звелів, щоб із темряви засяяло світло, осяяв ... Читати далі