Що є слава?
«Слава Богу! Слава Богу! Слава Богу!» – як часто ми це вимовляємо!
І сьогодні ми поміркуємо про славу.
Три приманки, три спокуси, три змії беруть людину в кільце і намагаються не випустити зі своїх обіймів усе життя – гроші, влада і слава. Не усі їх досягають.
Більшість обмежується малим: мати авторитет, повагу, славу хоч би у своєму домі, у своєму дворі, на своїй вулиці.
Але ті, що досягли хоч би одного (грошей, влади або слави), із завзятістю маніяка рвуться до інших.
З’явилися гроші, – дайте владу.
З’явилася влада, – дайте слави.
На землі, де ми з вами живемо, спрадавна було трепетне ставлення до слави.
Про славних людей складали билини і пісні… Давали імена, які мали призвати славу на їх носіїв, – Ярослав, Владислав, Мстислав, Ростислав. Називали міста – Славгород, Переяславль.
Сторожа в старих слов’янських містах кричали ночами не «На вулиці ковалів усе спокійно!», а «Славний ковальський кінець!», «Славний теслярський кінець!» (вулиці в ті часи називалися «кінцями»)
Ми і слов’янами названі тому, мабуть, що слово «слава» в наших предків було найчастіше на вустах.
Існує три значення слова «Слава»:
- почесна популярність як свідоцтво загального визнання заслуг, таланту, загальної поваги; («славний полководець, прославлена співачка»)
- чутки; («як його ославили»; «добра слава лежить, а погана доріжкою біжить»)
- загальноприйнята думка, репутація. («Він користується славою видатного оратора»)
Як же прославляється людина?
Дізнаються, що вона є. Дізнаються, що вона може робити щось видатне (прекрасно співає, великий полководець, багатий, має владу).
При згадці її імені – згадують хто вона така і що вона зробила (Олександр Македонський, Наполеон і так далі) – і ось тоді кажуть: «О, це прославлена людина!»
У Біблії 8 різних єврейських слів, що означають славу (з них 3 зустрічаються найчастіше, 5 – по одному разу):
- Hod – «популярність, слава» – щось, що викликає захоплення;
- Tіpharah – пишність, добрість, слава;
- Kabot – значення, честь, слава (найчастіше) – Бог слави, Цар слави, «шехіна»)
- Новий Завіт (грец.) – doksa – слава Творця і слава творіння.
Що таке слава Божа?
Перше, що спадає на думку – «шехіна» – стовп вогненний і хмарний, який вів євреїв з Єгипту, і який стояв над кришкою ковчегу завіту. «Господь же йшов перед ними вдень у стовпі хмарному, показуючи їм шлях, а вночі у стовпі вогненному, світячи їм, щоб іти їм і вдень і вночі» (Вих. 13:21).
Друге, що спадає на думку, Слава Божа – це світло.
Сяюче обличчя Мойсея: «Коли сходив Мойсей з гори Синаю, і дві скрижалі одкровення були в руці у Мойсея при сході його з гори, то Мойсей не знав, що лице його стало сяяти промінням від того, що Бог говорив з ним» (Вих. 34:29).
Діяння – засліплення Павла: «І коли я був у дорозі і наближався до Дамаска, близько полудня несподівано осяяло мене велике світло з неба» (Діян. 22:6).
Освітлення Нового Єрусалиму: «І місто не має потреби ні в сонці, ні у місяці для освітлення свого, бо слава Божа освітила його, і світильник його – Агнець» (Одкр. 21:23).
І нарешті, Слава Божа – та слава, яка багаторазово возноситься до небес біблійними героями, і яку віруючі ось вже декілька тисячоліть віддають Богові:
Наш Бог – Всемогутній, Всюдисущий, Премудрий, Вічний, Милосердний, Справедливий, Велелюбний, Добрий, Щедрий, Милостивий, Триєдиний, Творець, Спаситель, Утішитель, Цілитель, і т. ін.
Що означають ці слова? Риси Бога – ми своєю слабкою людською мовою намагаємося описати, який Він, наш Господь. Фактично – це інформація про Бога:
- Ми отримали її з Біблії.
- Ми несемо її у світ – несучи благу звістку.
- Ми повертаємо її Богові – прославляючи Його.
Слава Божа – інформація про Бога – як сухо, прозаїчно, недуховно – чи не так? Як дико звучить: «Я запишу закон Свій на CD-ROM твого серця». І наскільки духовніше і гарніше: «на скрижалях твого серця».
Але ж…
«Бога ніхто не бачив ніколи» (Ін. 1:18).
Як Він міг сказати людям про Себе, про Свою досконалість, привернути їх до Себе? Тільки показавши людям Свою Славу.
«І коли говорив Аарон до всієї громади синів Ізраїлевих, то вони оглянулися до пустелі, і ось, слава Господня явилася в хмарі» (Вих. 16:10).
Отже, Слава Божа – це видимі риси Бога, які Він вирішив через велику милість Свою показати людям.
За матеріалами сайту https://www.golgofa.kiev.ua
