«Чи може людина бути хорошою?», – здавалося б, на перший погляд, досить наївне запитання. «Звичайно, що може», – відповість багато людей не знайомих з Біблією. Адже Біблія з цього приводу дотримується прямо протилежної думки: добрих людей немає в принципі. Наприклад, от що сказано загалом про людей у Посланні до римлян: «Немає праведного ні одного; немає, хто розумів би; немає‚ хто шукав би Бога; всі ухилилися з путі, негідні всі до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного» (3:10-12), і як підсумок: «Всі згрішили і позбавлені слави Божої» (в. 23). І це не поодинока характеристика. Не кращої думки про людей (точніше про їх внутрішній стан, який відображає їхню сутність) Господь Ісус Христос: «Бо зсередини, від серця людського, виходять лихі помисли, перелюбства, любодійства, вбивства, злодійство, здирство, лукавство, зради, ганебні вчинки, заздрісне око, богохульство, гордощі, безумство» (Мк. 7:21,22). Це сказав Христос, Який власне на землю прийшов, щоб «знайти і спасти, що загинуло» (Лк. 19:10). Отже, згідно Біблії людина не може бути апріорі хорошою… Так що не дивуйтеся після цього чому так мало людей відвідує церкву на постійній основі, адже мало хто хоче чути про себе погані речі. Точніше, чути що він поганий, якщо бути точним. Краще мати, як кажуть, «Бога в душі» і триматися церкви як можна далі.
Що ж, на цьому можна було припинити нашу бесіду так її і не розпочавши, але давайте спробуємо поглянути на питання про «хорошість» певної людини дещо під іншим ракурсом, ясна річ, не перекручуючи написаного в Біблії задля догоди мінливим людським примхам. І для початку, дещо змінимо поставлене на початку допису запитання: «Чи може бути в людині щось добре, хороше?». «Ясна річ, що може!» – і з цим твердженням погодяться люди, навіть добре обізнані з Біблією, зокрема з характеристикою, яку вона подає стосовно людей.
Зрозуміло, що в цьому випадку слід наголосити, що «всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходять зверху, від Отця світів, у Якого немає зміни і ні тіні переміни» (Як. 1:17), – але не забуваймо, що людина може прийняти цей дар, а може і відкинути. Крім того, хіба немає серед невіруючих цілком добрих і жертовних людей? Звичайно, що є, і такими вони є просто через склад свого характеру. І чесно кажучи, не дуже хочеться таким людям проголошувати, що насправді вони є поганими, абсолютно зіпсованими людьми, на яких чекає страшна доля в озері в огненному, якщо вони вчасно, бажано прямо зараз не покаються.
Може, куди краще сказати їм, що в Церкві пізнавши Бога вони можуть стати ще кращими? А заодно позбудуться з Божою допомогою якихось поганих звичок (куди ж без них?). Певно, ця пропозиція багатьом буде більш приємною, ніж заява про неминучість Божого покарання. Між іншим, не призабули, як сам Він ставився до людей, які перебували поруч з Ним? (див. Лк. 7:36-50).
Редакція сайту
Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
Хороша людина. Чи можливо?
Ваш коментар: