4 серпня – Що легше?

Євангелія розповідають про одного паралізованого, який настільки сильно хотів зустрітися з Ісусом, що умовив своїх чотирьох друзів розібрати дах і опустити його в діру! Ця людина, що провела усе своє життя в горизонтальному положенні, пережила одну мить «вертикальної» слави.

Ісусові явно припало до душі таке втручання. Його завжди вражала неординарна віра, а ця команда зі знищення дахів явно її продемонструвала. Проте, реакція Ісуса вкрай здивувала присутніх. Побачивши їх віру (множина підкреслює роль чотирьох друзів у цьому зціленні), Він сказав: «Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!».

Хто взагалі згадував про гріхи? І хто такий Ісус, щоб прощати їх?

Ісус втихомирив дебати загадковими словами, які немов підсумовують у собі Його загальне ставлення до фізичного зцілення: «Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?» І, як би на підтвердження Своєї думки, Ісус просто сказав слово, і паралізований встав на ноги, згорнув свій матрац і пішов додому.

Ісус ніколи не зустрічав хворобу, яку Він не міг би зцілити; вроджений дефект, який Він не міг би виправити; біса, якого Він не міг би вигнати. Проте прощення гріхів вимагає вольової дії від приймаючої сторони, і дехто з тих, хто почув найсильніші слова Ісуса про благодать і прощення, відверталися, так і не розкаявшись.

«Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський…», – оголосив Ісус скептикам, зціливши ту людину. Наочна ілюстрація «нижчого», яке служить «вищому». Ісус знав, що духовна хвороба чинить більш руйнівну дію, ніж будь-яка фізична недуга. Кожен зцілений врешті-решт помирає – і що ж? Ісус прийшов у першу чергу для того, щоб зціляти душі, а не тлінні оболонки.

З якою легкістю ми, хто живе в матеріальних тілах, знецінюємо духовний світ! Ісус приділяв багато часу таким питанням, як лицемірство, легалізм і гордість, проте особисто я не знаю жодного телевізійного служіння, що присвятило себе зціленню цих «духовних» проблем. Зате я знаю безліч таких служінь, зосереджених на фізичних недугах. Як тільки я починаю звеличуватися, я згадую, чи давно і сам впадав у смуток від щонайменшої зустрічі з фізичним стражданням, при цьому украй рідко мучився через гріх!

З книги «Ісус, Якого я не знав»

Попередній запис

3 серпня – Хвороба непотрібності

Ісус знав усе про соціальне відкидання, що супроводжує хвороби, на кшталт СНІДУ або прокази. Старозавітний закон ухвалював, що прокажений повинен ... Читати далі

Наступний запис

5 серпня – Почуте в дорозі

Усю минулу осінь я носився з валізою в руках з міста в місто Великобританією і США під час поїздок, організованих ... Читати далі