Пророк Ілля та Боже слово

Певно, пророк Ілля найбільш відомий старозавітній пророк для людей мало знайомих з Біблією. Чим же він відомий? Більш за все, своїм взяттям на небо: «Коли вони (пророк Ілля разом з учнем Єлисеєм) йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо» (2Царів 2:11). І цій події присвячені безліч ікон та картинок (чого ж там, і картин) на релігійну тематику.

Менш відома сцена, коли за словами Іллі були спалені два військових загони загальною чисельністю 100 вояків. От як описує цю драматичну подію Біблія: «І послав (цар) до нього (Іллі) п’ятдесятника з його п’ятидесятком. І він пішов до нього, коли Ілля сидів на верхівці гори, і сказав йому: чоловіче Божий! цар говорить: зійди. І відповідав Ілля, і сказав п’ятдесятникові: якщо я чоловік Божий, то нехай зійде вогонь з неба і попалить тебе і твій п’ятидесяток. І зійшов вогонь з неба і попалив його і п’ятидесяток його» (2Царів 1:9,10). Те саме сталося з другим загоном у 50 вояків. Лише третьому п’ятдесятнику вистачило клепки звертатися до Іллі належним чином: «І упав на коліна свої перед Іллею, і благав його, і говорив йому: чоловіче Божий! нехай не буде знехтувана душа моя і душі рабів твоїх – цих п’ятдесятьох – перед очима твоїми; ось, зійшов вогонь з неба, і попалив двох п’ятдесятників попередніх з їх п’ятидесятками; але тепер нехай не буде знехтувана душа моя перед очима твоїми!» (в. 13,14). Після такого звернення, Ілля за словами Господніми вирушив до царя. Отже, місія була виконана, але заради цього довелося покласти 100 вояків.

На тлі цих подій, що вражають уяву, зовсім непоказово виглядає подія воскресіння Іллею єдиного сина сарептської вдови: «Після цього занедужав син цієї жінки, господині дому, і хвороба його була така сильна, що не залишилося в ньому дихання. І сказала вона Іллі: що мені і тобі, чоловіче Божий? ти прийшов до мене нагадати гріхи мої й умертвити сина мого. І сказав він їй: дай мені сина твого. І взяв його з рук її, і поніс його у світлицю, де він жив, і поклав його на свою постіль, і воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! невже Ти і вдові, у якої я перебуваю, зробиш зло, умертвивши сина її? І простягнувшись над отроком тричі, він воззвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! нехай повернеться душа отрока цього в нього! І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа отрока цього в нього, і він ожив. І взяв Ілля отрока, і вивів його зі світлиці в дім, і віддав його матері його, і сказав Ілля: дивися, син твій живий. І сказала та жінка Іллі: тепер-то я узнала, що ти чоловік Божий, і що слово Господнє в устах твоїх істинне» (1Царів 17:17-24). Зауважте останні вдовині слова: «Слово Господнє в устах твоїх істинне». Отже, сила Іллі містилася не в ньому самому, як могло здатися зі сторони, а в Слово Господньому, яке він ніс людям.

«Слово Боже живе і дійове, та гостріше від усякого меча двосічного: воно проникає до розділення душі й духу, суглобів і мізків, і судить помисли й наміри сердечні. І немає створіння, схованого від Нього, але все оголене і відкрите перед очима Його: Йому дамо звіт» (Євр.4:12,13), – от яку характеристику подає Біблія стосовно Слова. А от що каже про Слово апостол Петро: «Всяка плоть як трава, і всяка слава людська як цвіт на траві; як засохне трава, і цвіт її одпаде; Слово ж Господнє перебуває повік; а це є те Слово, яке проповідане вам» (1Пет. 1:24,25). Те саме Слово, у силі якого діяв пророк Ілля, доступне нам! Ви тільки в це вдумайтеся: за достатньої віри нам під силу воскрешати людей! Якщо не буквально, то ми можемо вселяти їм надію, воскрешати їх до життя вічного, що погодьтеся, куди істотніше, ніж повернення до земного життя, яке рано чи пізно закінчиться. Але чому подібного не трапляється з нами, чому ми не «воскрешаємо» людей? Може уся справа в тому, що ми швидше ладні зводити на людей «вогонь з неба», проклинати їх, ніж благословляти?

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docПророк Ілля та Боже слово


Ваш коментар: