Валаамова ослиця

Пророк Валаам і ангел, Джон Ліннелл

Сьогодні хотілося б поміркувати стосовно Валаамової ослиці, яка, без сумніву, прославила у віках нечестивого пророка. Адже безпутних пророків було, є і, на превеликий жаль, буде чимало, а от ослиця, що говорить, це дійсно феномен! Але для початку пригадаймо, що стало причиною появи такого феномену

Отже, усе почалося з Виходу народу ізраїльського з Єгипту і його блуканням протягом сорока років (сорока! – це щоб не казали, що реформи в Україні йдуть повільно) Синайської пустелею. Так під час цих мандрів ізраїльтяни «зупинилися на рівнинах Моава, при Йордані, навпроти Єрихона» (Чис. 22:1), що сильно налякало місцевих жителів (моавитян), які через це зажадали від свого царя, щоб він щось зробив з цим народом (як путін з Україною). Але Валак, так звали царя моавитян, не кинувся відразу в бій, а виявився більш обережним (не те, що путін) – вирішив заручитися для початку підтримкою Божого пророка: «послав він послів до Валаама, сина Веорового, у Пефор, що на ріці Євфраті, в землі синів народу його, щоб покликати його і сказати: ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, і живе він поряд зі мною; отже, прийди, прокляни мені народ цей, тому що він сильніший за мене: можливо, тоді я зможу вразити його і вигнати його з землі; я знаю, що кого ти благословиш, той благословенний, і кого ти проклянеш, той проклятий» (в. 5,6). Місцеві старійшини вирушили із важливою місією, не забувши узяти подарунки «за волхвування».

Подарунки подіяли, і Валаам запропонував їм: «Переночуйте тут ніч, і дам вам відповідь, як скаже мені Господь». Посли так і зробили. А вночі Бог звернувся до Валаама: «Які це люди в тебе?» (в. 9), питав, ясна річ, не через те, що не знав, а з метою нагадати Валаамові, що не личить Божому пророкові тримати в себе вдома таких пройдисвітів. А Валаам, не зрозумівши Божого натяку (не забуваймо про подарунки!), як ніби нічого не сталося повідав, що від нього хочуть, щоб він прокляв Богом обраний народ! Виходить, що в ті часи люди теж не могли співставити цілком очевидних речей, а не тільки сьогодні це не під силу проросійській «ваті». Бог, бачачи, що Валаам не здатен збагнути цих очевидних речей, прямо йому заявив: «Не ходи з ними, не проклинай народу цього, бо він благословенний» (в. 12). Валаам так і зробив, сказавши князям Валаковим: «Ідіть у землю вашу, бо не хоче Господь дозволити мені йти з вами» (в. 13). Ви зауважили? Що це Бог не хоче, а Валаам… ніби не проти, але нічого не може вдіяти.

Валак виявився наполегливим (прямо як путін) і «послав ще князів, більших і славніших за тих» (в. 15) з тією ж самою пропозицією: проклясти ізраїльський народ, щоб таким чином здобути над ним перемогу. Можна не сумніватися, подарунки були щедрішими за попередні. І вони спрацювали, через що Валаам почав говорити натяками: «Хоча б Валак давав мені повний свій дім срібла і золота, не можу переступити повеління Господа, Бога мого, і зробити що-небудь мале або велике за своєю волею; втім, залишіться тут і ви на ніч, і я дізнаюся, що ще скаже мені Господь» (в. 18,19). А на що взагалі розраховував Валаам? Що з часу останньої зустрічі Бог змінить Свою думку стосовно ізраїльського народу? Втім, Господь пішов на зустріч бажанням Валаама, сказавши йому: «Якщо люди ці прийшли кликати тебе, встань, піди з ними; але тільки роби те, що Я буду говорити тобі» (в. 20). Божого натяку Валаам і тут не зрозумів, адже вставши вранці, він «осідлав ослицю свою і пішов із князями моавитськими» (в. 21), певно передбачаючи щедрі «відпускні».

І як каже Біблія, «запалав гнів Божий за те, що він пішов, і став ангел Господній на дорозі, щоб перешкодити йому. І побачила ослиця ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці … у вузькому місці, де нікуди звернути, ні праворуч, ні ліворуч» (в. 22,23,26). Ослиця це побачила, а Божий пророк – ні; вона перелякалася і впала, а Валаам за це розсердився на неї і став «бити ослицю палицею» (в. 27). Цей безлад припинив Господь, відкривши «уста ослиці, і вона сказала Валааму: що я тобі зробила, що ти б’єш мене?» (в. 28). А що Валаам? Гадаєте, з подиву впав з ослиці? Куди там! Почав сперечатися з нею! І знову Богові довелося втручатися в події: «І відкрив Господь очі Валааму, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і схилився, і впав на лице своє» (в. 31). Нарешті! Валаам про щось почав здогадуватися! Але на довершення, так би мовити для остаточного напоумлення, ангел сказав Валааму: «Піди з людьми цими, тільки говори те, що Я буду говорити тобі» (в. 35). І пішов Валаам із князями Валаковими. Втім, подальші події довели, що всі Божі напучення на Валаама не подіяли, любов до грошей все ж таки перемогла, що призвело до безславної загибелі пророка, який залишився в людській пам’яті завдяки своїй ослиці, яка виявилася куди розумнішою за нього.

Чому вчить ця біблійна історія? Що не варто відкидати Божі попередження. А щоб цього не сталося, слід дотримуватися заповідей Господніх і пам’ятати, що «корінь усього лихого є сріблолюбство, віддавшись якому, деякі ухилилися від віри і самі себе віддали багатьом скорботам» (1Тим. 6:10). Як це свого часу сталося з Божим пророком Валаамом, власником добре відомої ослиці.

Редакція сайту

Щоб завантажити цей запис у форматі doc натисніть на посилання:
docВалаамова ослиця


Ваш коментар: