31 липня – Людський цикл

Цар Соломон на схилі років (фрагмент), Гюстав Доре

Спостерігаючи за сучасним світом, французький соціолог Жак Елюль зауважив одну вражаючу тенденцію: коли християнське Євангеліє проникає в суспільство, воно зазвичай породжує цінності, які, як це не парадоксально, суперечать Євангелію. Чим же обумовлене таке дивне явище?

Розгадку я виявив у трудах Гордона Косбі – засновника і пастора «Церкви Спасителя» у Вашингтоні. Косбі помітив, що в християнських співтовариствах з високою мірою посвячення відправною точкою зазвичай є відданість служінню, яка проявляється в дисциплінованому житті. Групи, що формуються на принципах посвячення і дисципліни, зазвичай досягають достатку, проте врешті-решт саме цей успіх руйнує дисциплінованість і веде до потурання своїм бажанням і занепаду.

Косбі назвав цей принцип «чернечим циклом». Перші бенедиктинці багато працювали, розчищаючи ліс і обробляючи землю. Виручені кошти вони вкладали в дренажні системи, поголів’я худоби і посіви. Шість століть потому, згідно з істориком Полом Джонсоном, «абатства бенедиктинців практично перестали бути духовними закладами. Вони перетворилися на колегіальні синекури», а більшість бенедиктинців сталі «інертними паразитами з вищих верств суспільства».

Цей же цикл повторили домініканці, єзуїти і францисканці. Усе починалося із сплеску посвячення і дисципліни, що призвели до періоду процвітання, а потім відбувалося зрушення до потурання плоті, поки не з’являвся якийсь реформатор, що відроджував ідеї засновника ордену. І протестантські реформатори стикалися з цією ж проблемою.

Як показує Старий Заповіт, під цей шаблон підпадають навіть цілі народи. Напевно, цю тенденцію було б краще назвати не «чернечим», а «людським» циклом. Починаючи з короткочасного перебування Адама і Єви в Раю, людські створіння проявляють видатну нездатність справлятися з процвітанням і успіхом. Ми звертаємося до Бога через нужду і забуваємо Його, коли все налагоджується.

Бачачи підтвердження цієї тенденції в найрізноманітніших країнах, я краще розумію, чому Ісус попереджав про небезпеку багатства і називав бідних і гнаних «блаженними». Між тим, я турбуюся про власне суспільство, яке переважно покладається на своє багатство і силу. Чи можемо ми за часів достатку знайти спосіб зруйнувати «чернечий цикл»? Від відповіді на це запитання може залежати наше майбутнє благополуччя.

Авторська колонка в журналі «Християнство сьогодні», вересень 2004 року

Попередній запис

30 липня – Підвищуючи голос

Павло і Сила в темниці За іронією, деякі з найбільш світлих і наповнених надією книг Біблії ... Читати далі

Наступний запис

1 серпня – «¡O, Evangelicos!»

Коли я, повертаючись із зарубіжних поїздок, читаю в «Time» і «Newsweek» нариси про американських християн, мені стає сумно. У Сполучених ... Читати далі