Той факт, що Ісус прийшов на землю, де Він постраждав і помер, не усуває біль з нашого життя, проте він показує, що Бог не сидів дозвільно, здалека спостерігаючи за тим, як ми страждаємо наодинці. Він став одним з нас. Таким чином, в Ісусі Бог демонструє нам зблизька, персонально, Своє ставлення до людських страждань. Фактично, усі наші питання про Бога і страждання слід пропускати через фільтр наших знань про Ісуса.
Як Бог на землі відгукувався на біль? Зустрічаючи людину, що страждає, Він завжди проявляв глибоке співчуття (у буквальному значенні цього слова – «страждати разом»). Він жодного разу не сказав: «Перетерпи свій голод! Проковтни свої образи і скорботу!» Він зціляв біль дуже часто, і кожного разу, коли Його про це просили безпосередньо.
При цьому Він іноді порушував глибоко укорінені традиції, наприклад, доторкнувшись до жінки з кровотечею або до прокажених, проігнорувавши їх вигуки: «Нечистий!»
Модель поведінки Ісуса переконує нас у тому, що Бог не радіє нашим стражданням. Сумніваюся, щоб Ісусові учні мучилися питаннями, на кшталт: «Чи є Богові до мене діло?» Вони бачили свідоцтво Божої турботи щодня. Для цього ним було досить просто поглянути в обличчя Ісусу.
Коли ж Ісус Сам зіткнувся з необхідністю постраждати, Він відреагував багато в чому так само, як це зробив би будь-хто з нас. Він у жаху відсахнувся від страждань, тричі запитуючи, чи немає якогось іншого шляху. Такого шляху не знайшлося, і тоді Ісус пережив (напевно, уперше) саме, як там не є, людське почуття знедоленості. У євангельських описах останньої ночі, проведеної Ісусом на землі, я бачу люту боротьбу із страхом, безпорадністю і надією – тими самими цитаделями, які всі ми штурмуємо у своїх стражданнях.
Опис Ісусового життя на землі назавжди відповідає на питання: «Як Бог ставиться до нашого болю?» Бог не відповів нам одними лише словами або теорією про проблему страждань – Він віддав нам Самого Себе. Філософія може пояснювати складні поняття, але вона не в силах змінити їх, проте Євангеліє – історія Ісусового життя – обіцяє зміни.
З книги «Де Бог, коли я страждаю»?
