Читаючи оповідання про Ісуса і вивчаючи історію ранньої Церкви, я відчуваю одночасно натхнення і стурбованість. Враховуючи, що Ісус показав нам явний приклад, як сталося, що Церква сьогодні стала респектабельним співтовариством, в якому люди, які опинилися на соціальному дні, більше не почувають себе прийнятими?
Зараз я живу в Колорадо, де відвідую церкву, в якій більшість парафіян відносяться до однієї і тієї ж раси (білої) і до одного і того ж соціального класу (середнього). Коли ж я відкриваю Новий Заповіт, мені відразу впадає у вічі, що перша Церква пустила коріння в змішаному ґрунті. Церква середнього класу, з якою багато хто сьогодні знайомий, дуже мало нагадує різношерсту групу соціальних відщепенців, описану в Євангеліях і книзі Дій.
Переносячись у своїй уяві за часів Ісуса, я намагаюся уявити собі, як це виглядало. Навколо Ісуса, натхненні Його посланням про зцілення і прощення, юрбляться жебраки, хворі, митники, грішники та повії. Багаті і наділені владою стоять осторонь, випробовуючи Його, шпигуючи за Ним, намагаючись уловити Його на слові. Ці факти про життя Ісуса мені добре відомі, та все ж, перебуваючи в комфортних умовах церкви для середнього класу в такій заможній країні як США, я легко упускаю з виду радикальну суть Ісусового послання.
Для того, щоб відкоригувати свій світогляд, я прочитав проповіді християн, що належать до нижчих верств у країнах третього світу. Євангеліє очима третього світу разюче відрізняється від того, яке проповідується в багатьох церквах США. Безграмотні бідняки не завжди можуть визначити, що заява Ісуса про Його місію («На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених») – це цитата з Книги пророка Ісаї, але вони сприймають її саме як Благу звістку. Вони розуміють «велику інверсію» не як абстракцію, а як сміливе Боже обіцяння надії і виклик, кинутий Ісусом Його послідовникам. Як би до них не ставився світ, бідні і хворі завдяки Ісусу впевнені, що в Бога немає небажаних.
З книги «Ісус, Якого я не знав»
