За три місяці до початку загальнонаціонального з’їзду Демократичної партії 2008 року в Денвері я виступав з промовою на одному офіційному молитовному сніданку. У тій же самій залі, де ми зібралися для молитви, політикам незабаром належало навперебій обіцяти докорінно змінити курс країни і здолати всі її труднощі.
Роздумуючи над тим, що сказати присутнім переді мною лідерам, я згадав один рядок з твору сучасного німецького філософа Юргена Хабермаса: «Демократія вимагає від своїх громадян рис, яких вона не може надати». Політики можуть малювати піднесені картини процвітаючого, здорового і вільного суспільства, проте жоден уряд не може похвалитися рисами, на яких це суспільство ґрунтується, – чесністю, співчуттям і особистою відповідальністю.
На щастя, політики з обох партій США ще визнають, що в здоровому суспільстві життєво важливу роль грає віра. На людей же віри покладений обов’язок відстоювати зовсім інші погляди: що ця планета – Божа, а не наша, і коли ми покриваємо її невиліковними рубцями, Бог плаче; що цінність людини не визначається зовнішністю, рівнем доходу, етнічною приналежністю та громадським статусом, а є священним і непорушним Божим даром; що співчуття і справедливість (чи наша турбота про «цих братів Моїх менших», цитуючи Ісуса) – це цінності, які не обираються довільно за згодою політиків і соціологів, а є святими заповідями Того, Хто створив людський рід.
Я без ніяковості визнаю, що ми, християни, не завжди живемо відповідно до цих поглядів. Нам складно зберігати присвячення одночасно цьому світу і прийдешньому, земному життю і небесному. Ми досягли значного успіху в тому, щоб пам’ятати, що в Біблії говориться значно більше про те, як жити під час подорожі, ніж про її кінцевий пункт призначення.
Світ потребує людей, відданих не лише Богові, але і Божому творінню і Божим дітям; присвячених не лише загробному життю, але і нинішньому, не лише небесному місту, але і земному. Тому що, як сказав Юрген Хабермас, демократія вільних людей повинна десь відшукувати ті риси, які потребують її громадяни.
Авторська колонка в журналі «Християнство сьогодні», вересень 2008 року
