29 червня – Телецерква

Для середньостатистичного християнина релігійні телешоу дають можливість відчути захват від особистої віри, якого частенько бракує в помісній церкві. Деякі глядачі, хоча і абсолютно не згодні з філософією передачі, отримують натхнення від свіжих прикладів тих, хто може ясно виражати свою віру в Христа.

Небезпека виникає в той момент, коли люди починають плутати захват від християнського телебачення з посланням і працею справжньої церкви. У порівнянні з помпезністю телебачення звичайна помісна церква виглядає блякло. Богослужіння здаються нудними, на відміну від телешоу, а проповіді – складними і заплутаними. І, напевно, найбільша небезпека полягає в прихованій дії телебачення, що створює залежність від замісних переживань. Як-не-як, церква, яку ми «відвідуємо» за допомогою телевізора, перебуває поза приміщенням з пхикаючими дітьми, непосидючими підлітками, глухими літніми людьми і сонними парафіянами. Вона – у набагато безпечнішому і стерильному середовищі: у вашій вітальні.

Коли ви дивитеся християнські телешоу, ніхто не спонукає вас взяти участь у програмі наставництва. Ніхто не пропонує наглядати за дітьми в підлітковій групі недільної школи. Ніхто не просить готувати обіди для лежачих хворих. Єдине, що від вас чекають у відповідь, – це щомісячне пожертвування на знак вдячності. Який найкращий спосіб придбати цей світ для Бога? Член електронної церкви може легко дійти висновку, що відповідь на це запитання – його грошовий вклад у новітній телевізійний супутник. При цьому він ніколи не задається питанням: «А не була б ціннішою моя особиста участь в євангелізації?» «Ну що вирішує служіння однієї маленької людини?» – думає він, перетворившись, завдяки чудесам електронного благовістя, у духовного карлика.

Біблія зображує реалістичну картину християнського життя, включаючи довгі, сумні переходи через пустелю, принизливі падіння, страждання, боротьбу. Таке не дуже добре виглядає по телевізору – хіба що у вигляді короткої, узагальненої прелюдії до переможної розв’язки. Картина християнського життя, що виникає в процесі, у вигляді безперестанної радості і незмінного успіху, насправді, може зіграти з людиною злий жарт. Глядач, особистий досвід якого відрізняється від цього шаблону, може відчути себе тяжко негідним, вважаючи, що йому не дістає надприродної віри. За своєю суттю, електронна церква – це рот без інших частин тіла.

З книги «Відчинені вікна»

Попередній запис

28 червня – Мистецтво і пропаганда

Подібно до двополюсного магніту, письменник-християнин сьогодні відчуває тяжіння з боку двох сил: палкого бажання говорити про те, що надає життю ... Читати далі

Наступний запис

30 червня – Сходження

Люба Джанет! Зараз, коли ми живемо в Колорадо, ми сходимо на гори. З часом ми зрозуміли, що сходження полягає просто ... Читати далі