19 червня – Концентрація уваги

У той рік, коли ексцентричний німецький диригент румунського походження Серджіу Челібідаке відвідав зі своїм Мюнхенським філармонічним оркестром Чикаго, я отримав важливий урок про концентрацію уваги. Дуже небагато оркестрів могли працювати з Челібідаке, бо він вимагав проводити перед кожним концертом від 12 до 18 репетицій (для більшості оркестрів зазвичай їх проводиться не більше чотирьох). Він наполягав на східному підході до музики, прагнучи не стільки повторювати «ідеальне» виконання якогось іншого диригента або оркестру, скільки створювати всепоглинаючу зустріч з музикою в цей конкретно узятий відрізок часу.

Перші свої гастролі в США Челібідаке провів у віці 71 року, коли ж я побував на його концерті через п’ять років, він вже не міг без сторонньої допомоги піднятися до пульта. Для концерту він обрав знайомі твори, але як же вони відрізнялися від звичного виконання! Челібідаке ігнорував відмітки про темп, розставлені композитором, зігравши «Картинки з виставки» Мусоргського в два рази повільніше за покладене. Зіставляючи сусідні фрази, він був явно більше зацікавлений у тому, щоб підкреслити тональні особливості кожного конкретно узятого фрагмента, ніж гармонійно вплести цей фрагмент у поступовий розвиток твору. Челібідаке ставився до музики швидше як до роздуму, ніж як до вистави.

Коли ми концентруємо на чомусь увагу, наші тіла реагують на це. Тоді, у концертній залі, я подався вперед, рухав з одного боку в другий головою, підносив до вух складені човником долоні, закривав очі. Симона Вейль казала, що поет зустрічається з красою, посилено концентруючи увагу на чомусь реальному. Так чинять і закохані. Чи можу я зробити щось подібне у своєму внутрішньому житті, у стосунках з Богом? Мені не завжди треба шукати нових осяянь та істин: «Найбанальніша істина, коли вона наповнює всю душу, подібна до одкровення».

Поміркувавши, я зрозумів, що схильний ставитися до життя, як до суцільної послідовності, а не низки окремих моментів. Я планую свій час, визначаю цілі і просуваюся вперед до їх здійснення. Телефонні дзвінки і будь-які інші незаплановані події я розглядаю як дратівливі перешкоди. Але як же це відрізняється від способу життя Ісуса, Який часто дозволяв іншим людям – перешкодам! – формувати Його розпорядок дня! Він приділяв повну увагу людині, що стоїть перед Ним, будь то римський офіцер або безіменна жінка з кровотечею. І ще Він витягав довговічні духовні уроки із звичайнісіньких речей: польових квітів, пшеничного колосся, винограду, овець, весіль, сімей.

З книги «Відгомони іншого світу»

Попередній запис

18 червня – Божа музика

Йоганн Себастьян Бах (1685-1750) Народившись у тіні замку Вартбург, в якому Мартін Лютер переклав Біблію німецькою ... Читати далі

Наступний запис

20 червня – Джерело безтурботності

Я приїхав в індійське місто Калькутту – місце, відмічене убогістю, високою смертністю і нерозв’язними людськими проблемами. Тут черниці, навчені Матір’ю ... Читати далі