Надія є!

У кожної людини є надія. Вона народжується в серці завдяки вірі. Говорячи про надію, християни мають на увазі не лише перспективу блаженства в майбутньому, преображенному світі, але упевненість у тому, що глибинні очікування душі будуть заповнені тут і зараз.

Надія пов’язана з усвідомленням свого призначення, сенсу життя, пов’язана з вірністю обраному шляху, зміцнюється в спілкуванні зі Всевишнім Богом. У Біблії сказано: «Є майбутнє, і надія твоя не втрачена» (Пр. 23:18). Надія має унікальну властивість – вона підносить нас над будь-якими труднощами, допомагаючи нам здолати їх. Вона, можливо стоншується, але триває і проходить з нами крізь різні, іноді дуже важкі, трагічні обставини. Надія подібна до золота, м’якого і дуже в’язкого металу. З одного грама золота можна витягнути нитку довжиною в два кілометри! Так і надія, вона дорогоцінна і, згідно зі Священним Писанням, «не посоромить» (Рим. 5:5).

Надія є! Тому що Бог – гарант надії. Бог наповнює усе, але Сам Він і поза часом, простором, поза Всесвітом. Бог не схильний до капризів історії, обставин. Бог – джерело життя, віри, любові і надії. Поки є Бог, буде і надія. А Він є завжди, бо «не бути» Він просто не може, бо в Ньому основа Буття. От як про надію свідчить Біблія: «Нехай же Бог надії наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви, силою Духа Святого, збагатилися надією» (Рим. 15:13).

Надія є! Тому що людина несе образ Божий у собі, тому що Бог любить людину. От рядки Священного Писання, звернені до людини: «…любов’ю вічною Я полюбив тебе і тому простяг до тебе благовоління» (Єр. 31:3). Серце людини, що несе в собі образ Творця, тягнеться до Нього – до Бога надії. Ким би не була людина, вона хоче любити і бути любленою, хоче сподіватися і вірити.

Якось на одному постері, що зображував НЛО на тлі зернистого нічного неба я прочитав слова: «Хочу вірити». Якщо чесно, то сучасній людині, обдуреній незліченну кількість разів, хочеться не просто йти, але йти до мети, і мети благої; хочеться не просто вірити, але вірити в конкретного живого Господа Бога. Блаженний Августин сказав: «Ти створив нас для Себе і мучиться серце наше, доки не заспокоїться в Тобі».

Надія є! Тому що Син Божий Ісус Христос, заступився за нас, Він спокутував нас Своєю Кров’ю. І знаком нашого виправдання стало Його Світле Воскресіння. «Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53:5). У кінокартині Мела Гібсона «Страсті Христові» драматично зображені жахи фізичних страждань Христа. Але чи може хто описати внутрішні страждання Спасителя: адже Він поніс на Собі гріхи усіх поколінь, пережив знедоленість, тугу і самотність усіх грішників. Але страждання і смерть Сина Божого увінчалися Воскресінням! У воскресінні Христовому – надія кожного з нас!

Надія є! Тому що Господь відкрив перед нами можливість покаяння, прощення гріхів і оновлення життя.

За матеріалами глобальної Мережі

Попередній запис

Три запитання

Часом люди скаржаться, що треба нагадувати ближнім про цілком очевидні речі. Що ж, це твердження має сенс, адже ніщо настільки ... Читати далі

Наступний запис

Щоб не сталось, потрібно жити в надії на Бога

Беззаперечним фактом є те, що ми живемо в дуже складний період історії людства. Проблеми й труднощі нашого століття так чи ... Читати далі