20 травня – Останнє з кращих слів

Як письменник, я упродовж цілого дня жонглюю словами. Я граю з ними, прислухаюся до їх обертонів, розкриваю їх, як консервні банки, і намагаюся заштовхати в них свої думки. Я виявив, що слова з роками здатні псуватися, як старе м’ясо. Їх значення розкладається. Візьмемо, приміром, слово «любов». Перекладачі Біблії під ним у більшості випадків мали на увазі вищу форму любові, звану в оригіналі «агапі», сьогодні ж світ звів це слово лише до чуттєвих стосунків.

Напевно, я знову і знову повертаюся до «благодаті», бо це – єдине велике богословське слово, яке ще не зіпсувалося. Я називаю його «останнім з кращих слів», бо в усіх його сучасних застосуваннях можна знайти відблиски слави оригіналу. Це слово, подібно до великого водоносного шару, лежить в основі нашої гордої цивілізації, нагадуючи нам про те, що добре приходить до нас не від наших зусиль, а по Божій милості.

Благодать, дійсно, дивна. Це, дійсно, – останнє з наших найкращих слів. Воно містить у собі саму суть Євангелія, подібно до того, як у краплі води відбивається сонце. Світ жадає благодаті, хоча і не усвідомлює цього. Не дивно, що гімн «О, благодать» опинився в десятці найпопулярніших пісень через двісті років після того, як був вигаданий. Для суспільства, що дрейфує у відкритому морі за волею вітрів, я не знаю кращої пристані, біля якої можна було б кинути якір віри.

Втім, стан благодаті частенько швидкоплинний. Берлінська стіна впала за одну ніч ейфорії; чорношкірі жителі Південної Африки вишукуються в довгі, квітчасті черги, щоб кинути в урну свої перші за всю історію виборчі бюлетені; Іцхак Рабин і Ясір Арафат тиснуть один одному руки в Рожевому саду. Але через мить благодать йде на спад, і Східна Європа похмуро угрузає в багаторічному періоді відновлення, Південна Африка намагається зрозуміти, як тепер управляти країною, Арафат уникає кулі вбивці, а Рабин стає її жертвою. Подібно до згасаючої зірки, благодать розсіюється в останньому спалаху блідого світла і поглинається чорною дірою «неблагодаті».

З книги «Що дивного в благодаті?»

Попередній запис

19 травня – Втрачений дар?

Від одного мого друга, який несе служіння серед низів суспільства в Чикаго, я почув таку історію: До мене прийшла одна ... Читати далі

Наступний запис

21 травня – Впадаючи в благодать

Спочатку благодать не прийшла до мене в контурах або в словах віри. Я виріс у церкві, де часто казали одне, ... Читати далі