Святий Дух

Тайна вечеря, Джеймс Тіссо

Тепер ми підійшли до того місця в Символі Віри, який говорить: «Вірую в Духа Святого»[1]. Як ми зазначали раніше, поняття «Святий Дух» і «святий» можна вживати, взаємно замінюючи їх. Тепер доречно поговорити про це, роздумуючи над деякими питаннями, які ви, напевно, не один раз ставили перед собою.

  • «Чи було б тобі краще, якби ти жив у той час, коли жив на землі наш благословенний Господь?»
  • «Чи багато ти втратив від того, що не був сучасником втіленого Господа, Який ходив по цій землі?»
  • «Чи зазнало двадцяте століття поразки через те, що воно надто віддалене від Нього?»

Відповідаючи на ці запитання, ми мусимо визнати, що, живучи в час нашого благословенного Господа, ми мали б, звичайно, певні переваги. Ми могли б чути Його голос і були б безмежно вражені силою Його авторитету. Батьки могли б приводити до Нього своїх дітей для того, щоб Він їх благословив. Грішників могла б глибоко вразити велич Його терпіння. Усіх нас глибоко вразило б Його красномовство, так як вразили Його слова вояків, що хотіли ув’язнити нашого Господа. Натомість це Він ув’язнив їх Своїм красномовством. Коли вони повернулися до первосвящеників, ті сказали їм: «Чому не привели ви Його?» Слуги ж відказують: «Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік»[2].

Звісно, певні переваги були б, але ми мусимо пам’ятати слова нашого благословенного Господа, коли Він сказав, що буде краще, щоб Він пішов. Саме так Він мовив увечері в час Святої Вечері, лише за кілька годин до агонії в Гефсиманському саду і саме в ніч перед Своєю смертю на хресті. Він звернувся до апостолів з такими словами: «Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш? Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком. Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас»[3].

Наш Господь говорив, що було краще, якби Він пішов, бо якщо Він не відійде, то Святий Дух не зійде до нас. Якби наш Господь залишився на землі, ми не наблизилися б до Нього ближче, ніж побачити Його на власні очі і почути Його слова власними вухами, і, можливо, ще й обняти. Це була б розумна видима любов. Але відійшовши від нас, Він міг прислати нам Свого Духа, ставши таким чином не прикладом для наслідування, а істинним життям, яке треба прожити. Безумовно, ми втратили Його фізичну присутність, але натомість ми отримали Його духовну присутність. Христос вже не є обмежений якимись зовнішніми рамками, Він живе всередині, Він отримав життя не лише в одному місці, а у Своїй Церкві, і в душах, які належать цій Церкві.

Може наше теперішнє становище є невигідним? Ні, навпаки. Не думайте, що якби ви жили в час нашого благословенного Господа, то вам було б легше вірити в Його божественність, аніж вірити в божественність Його Церкви зараз. Ті, що втратили Його, втрачають Церкву зараз. Погляньмо на апостолів: вони не розуміли значення Його смерті аж поки на них не зійшов Святий Дух у день Святої Трійці. З іншого боку, було б зухвало думати, що ми розуміли б нашого Господа краще, ніж апостоли.

Тепер ми підійшли до деяких висновків про Святого Духа і я пропоную перелічити чотири з них. Передусім Святий Дух відкриває нам Сина, тобто Сина Божого, Христа. Святий Дух відкриває Сина так, як Син відкриває Отця. Коли наш благословенний Господь був на цій землі, Він відкрив нам Небесного Батька. Лише завдяки Йому ми дізналися, як сильно любить нас Небесний Отець. Отець так полюбив цей світ, що прислав у цей світ свого єдинородного Сина. Під час Святої Вечері Пилип попросив Його: «Покажи нам Отця»[4], і наш Господь відповів йому: «Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця я»[5]. Саме любов Отця прислала Сина, отже наш благословенний Господь був ніби призмою. Коли сонце світить крізь призму, то його проміння ділиться на сім кольорів спектру. Завдяки нашому благословенному Господу ми розуміємо повноту любові і добра нашого Небесного Отця.

Так як Син відкрив нам Отця, так і наш Господь сказав, що пришле Святого Духа для того, щоб Той відкрив нам Сина. Ось що мовив Господь: «Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить. Усе, що має Отець, то Моє»[6]. Цими словами наш благословенний Господь стверджує, що коли Він вознесеться до Отця, тоді усе духовне благословення, завойоване Ним на Кальварії, буде перенесене Святим Духом на нас, бо, як казав наш Господь, живучи ще на землі, ми не розумітимемо Його життя. Ми не отримаємо усіх заслуг Його життя, поки не зійде на цю землю Святий Дух, призначення якого полягає в тому, щоб, стоячи за лаштунками, допомогти нам бачити реального Христа. Тому апостоли не розуміли сенсу розп’яття аж до Зішестя Святого Духа.

Святий Павло ще глибше розвиває міркування на цю тему і стверджує, що ніхто не може називати Ісуса «Господом», лише з допомогою Святого Духа. Певна річ, ви можете промовити слово «Ісус», але ви не знаєте, що Ісус є Христом, Сином Божим, Спасителем світу, Господом Всесвіту. Лише завдяки Святому Духові ви дізналися про це. Якщо ви досі вірили в божественність Христа, то саме завдяки Святому Духові, а не завдяки моїм словам. Я наводжу вам лише певні мотиви, які підтверджують правдивість цього, але повна впевненість приходить від Святого Духа. Так як телескоп відкриває не себе, а лише зірки, які є поза його межами, так і Святий Дух відкриває не себе, а Христа. Лишень подумайте, як ми, живучи в сучасному світі, можемо спілкуватися на великих відстанях з допомогою електромагнітних чи світлових хвиль. Чому ж наш Господь, що живе на Небі, не може бути від нас на віддалі подиху через Свого Святого Духа?

Наш благословенний Господь сказав Своїм апостолам: «Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!»[7]. Він пообіцяв, що Його Святий Дух перебуватиме з ними вічно, як іще один Утішитель. Він був їхнім Утішителем на землі і тепер Його Дух Святий буде їхнім Утішителем, їхнім заступником, їхнім захисником. Послухаймо слова нашого Господа: «І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його»[8]. Наш Господь твердить, що світ не може зрозуміти Святого Духа, бо керується лише свідченнями очей і вух. Такий світ не може побачити Святого Духа.

Цими словами наш Господь проголошує, що Він звертався до нас ззовні, а Святий Дух говоритиме з нами зсередини. Чи означає це, що Святий Дух буде заміняти Христа? Ні! Святий Дух зробить Христа реальнішим, ніж будь-коли Він був. Ось слова нашого Господа: «Щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони»[9]. В який спосіб Він перебуватиме в нас? Як розкриє в наших серцях Свою приховану досконалість? Св. Павло сказав: «Коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!»[10]. Тепер ми знаємо Його по-іншому, ми знаємо Його через Святого Духа; тому Дух Святий, як сказав наш Господь, принесе свідчення про Нього, а не про Себе. У когось може скластися враження, що різні особи Святої Трійці приховували Себе. Можна подумати, що Отець приховував Себе заради Сина, який відкрив Його, а Син приховував Себе заради Святого Духа. Здається, що і Святий Дух також приховує Себе, бо Себе не показує.

Слово «приховувати» не цілком вдале для цього контексту. Ми краще пояснимо те, що мається на увазі, процитувавши слова нашого Господа: «Не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам»[11]. Святий Дух засвідчує не Свою присутність, а присутність Сина. Ті, що мають Святого Духа, розуміють Христа. Ми часто чуємо, як люди міркують: «Ісус був великим Учителем». Справді, Він, Лінкольн і Платон багато зробили для світу. Але якби ми хотіли вирішити наші економічні і соціальні проблеми, то найбільше, що нам треба було б зробити – виконувати Ісусові Заповіді блаженства. Очевидно, деякі люди не розуміють, що Ісус є Христом, Сином Божим і Спасителем світу. Для них Ісус є лише одним з людського роду. Чому вони не знають Його? Бо не мають у собі Святого Духа. Чому вони не мають Святого Духа? Бо не підкорилися Божому законові. Наш Господь сказав: «Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!»[12]. Отоді Дух Святий виявить себе нам.

Мета Святого Духа – бути художником. Він малює зображення нашого Господа на полотні. Таким способом Він робить Господа реальним для нас. Ми розуміємо Його. Так як художник перебуває поза межами полотна, так і Святий Дух перебуває поза межами Христа, якого Він відкриває. Бути наповненим Святим Духом означає бути наповненим Христом. Коли ми приймаємо думки Христа, ми приймаємо і волю Христа. У Євангеліях немає нічого такого, що давало б нам відповідь на численні проблеми життя і труднощі сьогоднішнього дня. Якщо б ми мусили повторити життя нашого благословенного Господа, яке побачили у Євангеліях, то усі ми мали б бути теслями. Як же ми довідуємося, як нам треба чинити? Це Дух Христа показує, що нам слід робити при кожних обставинах: яке доречне слово промовити, яку правильну дію вчинити чи які діла милосердя виконати.

Дух Христа в наших душах показує нам самого Христа. Св. Павло використовує приклад людського мозку для того, щоб пояснити нам Святого Духа. Св. Павло запитує: «Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає?»[13] Через те, що ми маємо душу і дух, так само як інша людина, інженери розуміють інженерів, біржові брокери розуміють брокерів, студенти одного коледжу також розуміють один одного. Усі вони мають один і той самий дух. У них є і природний, і надприродний дух Христа. Як ми розуміємо Христа? У нас має бути присутній дух Христа. Ті, що володіють Його духом, розуміють один одного. Природний дух, чисто людський дух, дух, який ще не осягнув святості, не може збагнути глибокого значення Христа. Це майже те ж саме, що сподіватися, нібито канарка в клітці здатна вивчити поезії Шекспіра. Це неможливо для цього птаха. Вам довелося б вкласти в голову канарки свій мозок. Як сказав св. Павло: «А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно»[14].

Навчати про Христа людей, які ще не готові прийняти Духа Христа, намагатися відкрити їм таїнства нашої святої віри, це все одно, що вчити сліпого розрізняти кольори. Це стане можливим тільки тоді, коли ці люди зможуть прийняти Дух Христа. Новонавернені дізнаються, що Ісус є нашим Господом. Звідки вони дізнаються про це? Від Святого Духа. Перший урок, який ми засвоїли, полягав у тому, що людина починає цікавитися Церквою лишень тому, що вона отримала ласку, яка осяяла її розум і зміцнила волю. Святий Дух добивається прихильності душі, Він заохочує її до ближчого спілкування, до більш інтимного союзу, Він стає нашим Святителем так само, як Отець є нашим Творцем, а Син є нашим Спасителем. Це один з плодів Святого Духа в нашому щоденному житті.

Тепер розміркуймо про Духа Святого в контексті нашого розуміння гріха. У час Святої Вечері наш благословенний Господь сказав, що Святий Дух допоможе нам розкаятися в наших гріхах: «Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи! А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене»[15]. Коли ми приходимо до справжнього розуміння гріха? Наш Господь каже, що це розуміння приходить до нас через Святого Духа.

Ніхто по-справжньому не розуміє усього зла гріха, якщо гадає, що не грішить, а тільки порушує закон. Якщо з нами є Святий Дух, то ми розуміємо, що грішимо тоді, коли робимо шкоду тим, кого любимо. Розп’яття – це виявлення самого гріха, невіри в його сутність, це абсолютна відмова від любові і від Божого благословення. Святий Дух відкриває нам, що гріх – це не що інше, як відмова прийняти спасіння, куплене Христом. Ніхто, крім Святого Духа, не може допомогти нам розкаятися в наших гріхах. Як часто наша совість згладжується повторюваними злими вчинками, раціоналізуючи їх. Громадська думка інколи навіть схвалює гріх. Святий Дух, перебуваючи в нас, показує, що уся невіра є гріхом, пов’язаним з Розп’яттям, з хрестом. Тоді ми починаємо розуміти, що хрест є чимось на кшталт автобіографії. Ми можемо бачити на ньому наше власне життя: нашу гординю ми впізнаємо в терновому вінку, наше користолюбство ми бачимо в пробитих цвяхами долонях, нашу втечу від ласки ми розпізнаємо в пробитих стопах, нашу бунтівну любов – у пробитому боці, нашу неповагу до тіла і плоті, що звисає з Нього, як багряне лахміття. Кров – це чорнило, а Його шкіра – це пергамент, на якому записані наші гріхи. Кожен грішник, який має Духа Христового, завжди думає про гріх, пов’язуючи його з розп’яттям. Тоді наш благословенний Господь стає нашою надією.

Ніщо не зрівняється з просвітленою совістю, коли ми не стоїмо перед законом світу. Ті, що справді любили Христа, були поза цим законом. Святий Дух дає нам відчуття святості, а святість – це відокремлення від світу. Святий Павло казав, що його совість просвітив Дух Святий. Коли ми коїмо щось погане, то ні закон, ні Заповіді, а саме Дух Святий говорить нам про те, що такими діями ми розриваємо наші стосунки з Любов’ю. Св. Павло каже, що коли ми грішимо, то щоразу розпинаємо Христа в наших серцях[16]. Життя справжнього християнина полягає головним чином не в намаганні уникнути гріха, а радше в спробі відтворити в собі життя Христа. Як сказав наш Господь про Свого Небесного Отця: «Бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби»[17]. Ми кажемо, звертаючись до Святої Трійці: «Ми постійно те чинимо, що до вподоби Богові». Наше ставлення до гріха формується під натхненням Святого Духа.

Я пропоную згадати ще інші вияви впливу Святого Духа на наше життя. Ми поговоримо про Святого Духа в ставленні до тіла. Адже навряд чи хто-небудь думає про це. «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас?»[18] Як наше тіло стає храмом Бога? Воно стає святим завдяки існуванню Отця, Сина і Святого Духа в нашій душі. Пам’ятаєте, як наш Господь прийшов у Храм в Єрусалимі і вигнав звідти продавців і покупців? Фарисеї попросили Ісуса якимось знаком підтвердити Його право на такі дії, на що наш Господь відповів: «Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його!»[19]. Він не мав на увазі земний, матеріальний храм, побудований за часів Ірода. Він мав на увазі храм Свого тіла. Що таке храм? Храм – це місце де живе Бог, і оскільки Він був Сином Божим, втіленим, Його тіло було величним Храмом.

Коли ми перебуваємо у ласці Божій і маємо життя Христа в наших душах, наші тіла також стають храмом. Виходячи з цього можна стверджувати, що Святий Дух дає Свою гідність і медицині. Істинно духовна людина не може лікувати хворого так само, як вона лікує хом’яка чи морську свинку. Наш Господь має подвійну славу: одну з Отцем, тому що Він сидить у славі праворуч Отця, а ще Він прославлений у наших серцях. Ісус Христос казав: «Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить»[20]. Святий Дух прославляє Його в нас, перетворюючи нас на свідків Христа, стверджуючи Його єство в наших думках і наших діях.

Нехай практичним результатом цих міркувань стане молитва до Святого Духа про те, щоб ви пізнали Христа в повноті Його Євангелія і любові Отця, бо Він, Святий Дух, є джерелом сили. Наш Господь казав: «І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти»[21]. Кожного дня мого пастирського життя я молюся і прошу сили у Святого Духа, сили, яка не є людською, не є фізичною чи інтелектуальною; вона радше є тою силою, яка приходить лише від переживання життя Христа, силою, яка перемінює людей, силою, яка вражає божественністю Святого Духа.

Якщо мені хоч трохи вдалося дати вам глибше розуміння прекрасної любові Святої Трійці, то я переконаний, що ви із вдячністю промовите інколи коротеньку молитву до Святого Духа за мене, щоб своїм розумом, серцем і тілом я міг ще більше проповідувати Дух Христа.


[1] Символ Віри

[2] Ів. 7:45-46

[3] Ів. 16:5-7

[4] Ів. 14:8

[5] Ів. 14:9

[6] Ів. 16:13-15

[7] Ів. 14:18

[8] Ів. 14:16-17

[9] Ів. 17:21

[10] 2Кор. 5:16

[11] Ів. 16:13

[12] Ів. 14:15

[13] 1Кор. 2:11

[14] 1Кор. 2:14

[15] Ів. 15:25-26

[16] Євр. 6:6

[17] Ів. 8:29

[18] 1Кор. 6:19

[19] Ів. 2:19

[20] Ів. 16:14

[21] Лк. 24:49

Попередній запис

Вознесіння

Вознесіння Христове (фрагмент), Джон Сінглтон Коплі У цьому розділі ми роздумуватимемо над Символом Віри, нас цікавитимуть ... Читати далі

Наступний запис

Церква: Тіло Христове

Відтворивши життя нашого благословенного Господа, Його об’явлення Себе як Сина Божого, Його зв’язок з Отцем і Святим Духом, ми підійшли ... Читати далі