1 травня – Спрощене життя

Серен К’єркегор розповів притчу про багача, який їхав вночі в закритому, освітленому усередині екіпажі, тоді як його візник-селянин сидів у холодній пітьмі зовні. Оскільки багач знаходився поруч з джерелом штучного світла, він не міг бачити прекрасного зоряного неба, яким повною мірою насолоджувався селянин. Те ж саме відбувається і в наші дні: чим більше наука випромінює світла на створений світ, тим сильніше вона затінює все за його межами.

Я – не луддит, що опирається технологічному прогресу. Мій ноутбук дозволяє мені отримати доступ до тексту будь-якої книги, написаної мною за останні двадцять років, а також – до тисяч заміток, зроблених за весь цей час. Хоча я сховався від людей у віддаленому гірському куточку, за допомогою цього комп’ютера я розсилаю повідомлення друзям в Європі та Азії. Я оплачую свої рахунки за допомогою системи електронних платежів. Іншими словами, я з вдячністю користуюся всілякими перевагами технологій і науки.

І, проте, я убачаю в сучасному світогляді ряд небезпек. Почнемо з плачевного впливу редукціонізму – духу нашого часу, що виражається в, скажімо так, тотальному спрощенні. Наука пропонує як би мапу світу, схожу топографічній, де кольором позначені зони рослинності, а звивистими лініями – контури обривів і пагорбів. Вирушаючи в похід горами Колорадо, я орієнтуюся на місцевості саме за такими мапами. Проте жодна двомірна і навіть тривимірна карта не може дати повної картини. Ніхто не може зафіксувати відчуттів походу: свіже гірське повітря, килим польових квітів, гніздо куріпки, дзюркотливі струмки, тріумфальний обід на вершині гори. Реальне перевершує спрощене.

Що ще важливіше, підхід спрощення не дає місця невидимому світу. Він сприймає як щось саме собою зрозуміле, що матеріальний світ – це підсумок існування.

Зрозуміло, невидимого Бога неможливо досліджувати чи піддати випробуванню. Абсолютно ясно, що Бога не можна визначити кількісно чи спростити. Як наслідок, багато людей у технологічно розвинених суспільствах провадять своє повсякденне життя, виходячи з припущення, що Бога не існує. Вони не переступають меж світу, який можна спростити і проаналізувати. Їх вуха глухі до відгомонів іншого світу. Як сказав Толстой, матеріалісти помилково приймають за саме життя те, що його обмежує.

З книги «Відгомони іншого світу»

Попередній запис

30 квітня – Мережа безпеки

Упродовж багатьох років я ставився до Нагорної проповіді, як до ідеальної моделі людської поведінки, до еталону, якому навряд чи хтось ... Читати далі

Наступний запис

2 травня – Без віри

Один з моїх сусідів фанатично любить порядок. Він живе на ділянці з чотирма гектарами лісу, і кожного разу, коли він ... Читати далі