Абсолютні ідеали і абсолютна благодать. Утямивши це подвійне послання від російських романістів, я знову звернувся до Ісуса і виявив, що воно пронизує все вчення Христове, записане в Євангеліях, і особливо – у Нагорній проповіді. У Своїй відповіді багатому юнакові, у притчі про милосердного самарянина, у Своїх коментарях про розлучення, гроші і будь-які інші моральні питання Ісус ніколи не зменшував Божий ідеал. «Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний, – сказав Він. – Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою». Ні Толстой, ні Франциск Асизький – ніхто не виконав ці заповіді досконало.
Проте той же Ісус з ніжністю пропонував абсолютну благодать. Він простив перелюбницю, розбійника на хресті, учня, що відрікся від Нього. Ісус обрав цього учня-зрадника, Петра, як засновника Своєї Церкви, а для наступного її поширення звернувся до людини на ім’я Савл, який прославився тим, що переслідував християн. Благодать абсолютна, не згинається, усеосяжна. Вона поширюється навіть на тих, хто прибив Ісуса до хреста. «Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!» – такі були одні з останніх слів Ісуса на землі.
Упродовж багатьох років я відчував себе перед обличчям абсолютних ідеалів Нагорної проповіді настільки негідним, що не помічав у ній жодних ознак благодаті. Проте, щойно я зрозумів суть «подвійного послання», повернувшись до цієї проповіді, я виявив, що вона буквально просякнута ідеєю благодаті. Починаючись із заповідей блаженства (блаженні вбогі духом, засмучені, лагідні, голодні та спрагнені правди…), Нагорна проповідь переходить до Молитви Господньої: «Прости нам довги наші… визволи нас від лукавого». Ісус почав Свою велику проповідь ніжними словами до тих, хто знаходиться в нужді, і продовжив молитвою, що сформувала зразок для усіх груп «12 кроків».
«Живи день за днем», – учать людей у групах анонімних алкоголіків. «Хліба нашого насущного дай нам сьогодні», – кажуть християни. Благодать призначена для тих, хто зневірився, хто в нужді, хто зломлений – для всіх, хто не може впоратися самостійно. Благодать призначена для кожного з нас.
З книги «Ісус, Якого я не знав»
