Життя чи смерть?

Якщо і шукати коріння моральної, а за нею і розумової деградації громадян рф і білорусі, так це в їх «любому» СРСР. І не треба цьому дивуватися, адже за рівнем громадянської відповідальності більшість росіян і білорусів залишилися саме там. І якщо в СРСР голова держави призначався радою керманичів компартії, і від громадян СРСР дійсно нічого не залежало, то в сучасних рф та білорусі є так звані «вибори голови держави», от лише більшість населення цих країн давно звиклася з думкою, що це лише є профанація і від них так само нічого не залежить. Можна було б навіть заявити, що ці народи є «невинними жертвами» двох тоталітарних режимів, якби не Україна.

Україна, як білорусь і рф, мала з ними однакові стартові позиції, проте в Україні зародилось і розвивалось у часі громадянське суспільство, яке дало себе знати під час двох Майданів, а згодом і у визвольній війні проти російських загарбників. А тепер і білоруських, попри те, що вони всіляко заперечують свою участь у збройній агресії проти України. І саме у відмінності розвитку громадянського суспільства цих трьох країн (і відсутності цього розвитку) треба шукати глибинні причини сьогоднішньої кровавої агресії: раби люто ненавидять вільних людей і готові на все, щоб забрати в них цю свободу. Навіть ціною власного життя, яке насправді немає для самих рабів великої цінності.

Що буде далі? Україна неодмінно вистоїть і приєднається, повернеться до низки розвинутих європейських держав, де їй по праву належить місце. А рф і білорусь? Усе залежить від громадян цих країн-агресорів: чи виберуть вони свободу чи оберуть рабство. Але в будь-якому випадку їм доведеться платити страшну криваву ціну: і за злочини, які встигли накоїти їх диктатори, і на які вони воліли до часу не звертати уваги, і за шлях, який вони потім оберуть. Як не дивно, але шлях до рабства теж лежить через кров і страждання – СРСР яскравий тому приклад.

Але шлях рабства, варто зауважити, насправді тупиковий і з часом призводить до чергового сумного фіналу, де людям знову доводиться обирати шлях свободи чи рабства. От лише ми не впевненні, що в росіян і білорусів з’явиться ще такий шанс, якщо хтось з них вибере в черговий раз замість свободи «сите» рабство. А цей допис, а разом з ним і цикл, що присвячений подіям викликаним вже неприхованою агресією рф проти України, ми хотіли закінчити наступними строками з Біблії: «Ось, я сьогодні запропонував тобі життя і добро, смерть і зло. Якщо будеш слухати заповіді Господа Бога твого, які заповідаю тобі сьогодні, любити Господа Бога твого, ходити усіма путями Його і виконувати заповіді Його і постанови Його і закони Його, то будеш жити і розмножишся, і благословить тебе Господь Бог твій на землі…, якщо ж відвернеться серце твоє, і не будеш слухати, і заблудиш, і станеш поклонятися іншим богам і будеш служити їм, то я сповіщаю вам сьогодні, що ви загинете і не пробудете довго на землі… У свідки перед вами прикликаю сьогодні небо і землю: життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої». (Второзаконня 30:15-19). Оберімо ж життя, щоб жити нам і нашим нащадкам на цій землі.

З любов’ю, редакція сайту

Щоб завантажити увесь цикл записів у форматі doc натисніть на посилання:
docСумні хроніки

Попередній запис

Проти «війни»

Все більше чується, що багато росіяни «не такі» і вони проти «війни», хоча на самій рф немає ніякої «війни», а ... Читати далі

Наступний запис

За що росіяни люблять путіна?

Не хотілося про це писати чи навіть згадувати, але треба, бо у світі просякнутому брехнею треба говорити правду. Відразу слід ... Читати далі