За що росіяни люблять путіна?

Не хотілося про це писати чи навіть згадувати, але треба, бо у світі просякнутому брехнею треба говорити правду. Відразу слід обмовитися, що путін – це не лише військовий злочинець або як сказав в одному інтерв’ю класик Лесь Подерв’янський, «абсолютно конченна людина», але феномен, який увійде в підручники з історії. Але не будемо забігати з підручниками наперед, а краще зосередимося на питанні поставленому в заголовку допису: За що росіяни люблять путіна? І ймовірно далі любитимуть після його неминучого безславного кінця.

А вони його люблять, звісно не всі, але достатня кількість. Люблять щиро, беззавітно, більше ніж «товаришів» Сталіна та Брежнєва. Загалом Сталіна не любили, а боялися, боялися дуже сильно, за що його і поважала їх глибинна сутність. Але страх може викликати повагу, поклоніння, але не любов. Брежнєва любили за уявний добробут, хоча що там казати, у порівнянні з голодними сталінськими і хрущовськими часами, часи правління Брежнєва можна було вважати ледь не епохою процвітання, звісно, якщо не бачити як у той час «загнивав» ненависний Захід. А Захід через те і ненавиділи, що він так «загнивав», про що в клятому срср не могли і мріяти. Так що любили не Брежнєва, а ті мізерні дрібки матеріальних благ, які перепадали людям. Крім того, вже в ті часи з Брежнєва відверто глузували, а як можна глузувати з того, кого любиш? З об’єкту свого беззастережного кохання люди не глузують, вони цим об’єктом захоплюються, деколи роблять з нього ідола, як це і сталося в багатьох росіян з путіним. Так за що вони його так беззавітно люблять?

Багато людей вважає що за роки процвітання, викликаними високими цінами на енергоносії, передусім нафту і газ. Але дозвольте з цим не погодитися: адже в Москві, саме в місті, яке найбільше відчуло приток грошей до країни внаслідок експорту нафти та газу, населення найменш схвалює путіна на противагу регіонам, які найменше відчувають притоку тих грошей. Регіонам, які буквально виживають за рахунок дотацій з центру, який перед тим вигрібає всі їх матеріальні багатства.

Але навіть, якщо припустити, що справа в матеріальному добробуті, який почав закінчуватися вже в далекому 2014 році, як раз після початку путінської авантюри з Кримом, чому з того часу підтримка цього нелюда не послабшала, якщо переважна більшість росіян відчула на власній кишені, що епоха добробуту закінчилася? Але якщо справа не в грошах, можливо, вона в так званій «величі» – адже путін дав відчути росіянам, втім не наяву, а лише в телевізорі, що вони живуть у «найпрекраснішій країні», з якою мусить рахуватися весь світ. Можливо, причина саме в цьому? Ні, адже росіяни живуть не в телевізорі і бачать різницю між реальною картинкою та уявною. Так що справа не у вигаданій «величі», цього вистачить хіба що на кілька років, а не на десятиліття, які вже триває путінський режим.

Так у чому ж справа, за що путіна люблять так багато росіян? Вони цього виродка люблять за те, що він дозволив росіянам не приховувати, що вони бидло. І не тільки не приховувати, але і пишатися цим, зробивши з цього основну, так звану, «скрєпу». «Роби, що хочеш!» – от яким гучним гаслом можна охарактеризувати епоху правління цього гебіста. Гасло, яке бере прямі витоки з пекла, і саме в справжнісіньке пекло веде цю країну ця «абсолютна конченна людина» під схвальні оплески своїх шанувальників.

Редакція сайту

Попередній запис

Життя чи смерть?

Якщо і шукати коріння моральної, а за нею і розумової деградації громадян рф і білорусі, так це в їх «любому» ... Читати далі