Смерть Ісуса – це наріжний камінь християнської віри, найважливіший факт Його приходу. Який же вклад у вирішення проблеми страждань може бути зроблений релігією, заснованою на події, подібній до розп’яття, коли Бог Сам пройшов через страждання?
Апостол Павло назвав хрест «каменем спотикання» віри, і історія підтвердила його слова. Єврейські рабини запитують, як Бог, Який не міг винести вбивство сина Авраамового, допустив смерть Свого власного Сина. Коран учить, що Бог занадто добрий, щоб дозволити Ісусу зійти на хрест, і тому замінив Його лиходієм. Навіть сьогодні відомий американський телеведучий Філ Донахью так пояснює своє неприйняття християнства: «Як міг всезнаючий, люблячий усіх Бог дозволити убити Свого Сина на хресті для того, щоб спокутувати мої гріхи? Якщо Бог Отець настільки “любить”, то чому Він Сам не зійшов з небес і не зійшов на Голгофу?»
Усі ці заперечення випускають з уваги головну думку Євангелія: якимсь незбагненним для нас чином саме Бог прийшов на землю і помер. Бог не був «десь там вгорі», спостерігаючи за трагічними подіями, що відбуваються «тут, внизу». Як зауважив Павло, Бог був у Христі, примиривши із Собою світ. Говорячи словами Мартіна Лютера, на хресті був «Бог, Який бореться з Богом». Якби Ісус був звичайною людиною, то Його смерть стала б свідоцтвом Божої жорстокості. Проте той факт, що Він був Божим Сином, доводить, що Бог повністю ототожнює Себе з людством, яке страждає. На хресті Бог увібрав у Себе жахливий біль цього світу.
Комусь образ змученого тіла на тлі неба, що потемніло, нашіптує про поразку. Що користі від Бога, Який не контролює страждання Свого Сина? Проте ми можемо почути інший голос: Божий крик, звернений до людських істот: «Я люблю вас!» У цій самотній фігурі на хресті була спресована любов для всього людства на всі часи. Ісус сказав, що міг би в будь-який момент призвати Собі на допомогу ангелів, які врятували б Його, але Він цього не зробив – заради нас. На Голгофі Бог прийняв непорушні умови правосуддя.
Таким чином, хрест, що став для когось каменем спотикання, є наріжним каменем християнської віри. Будь-яка суперечка про те, як біль і страждання вписуються в Божу схему, неминуче повертає нас до хреста.
З книги «Де Бог, коли я страждаю?»
