15 лютого – Дух договірних шлюбів

(Продовження від 14 лютого)

Мені завжди здавався дивним підвищений інтерес сучасних богословів до проблеми страждань. Люди в нашому суспільстві живуть довше, їх здоров’я набагато міцніше, і вони зазнають значно менше болю, ніж будь-яке покоління за всю історію людства. Проте, наші артисти, сценаристи, філософи та богослови, спотикаючись один об одного, кидаються в пошуках нових способів перефразовувати древні питання Йова. Чому Бог допускає стільки страждань? Чому Він не втручається?

Що примітно, увесь цей шум виходить не з країн третього світу, де страждань – більш ніж достатньо, і не від людей, що пройшли через великі випробування. Крики про біль звучать, переважно, від тих, хто живе на комфортному і самозакоханому Заході. Роздумуючи про це дивне явище, я знову повернувся до паралелі з договірними шлюбами.

Згідно з цим поглядом, у наших взаєминах з Богом потрібен «дух договірних шлюбів». Бог створив мене таким, яким я є: з характерними рисами обличчя, дефектами і недоліками, з унікальними особливостями статури і розумовими здібностями. Я можу витратити все своє життя на те, щоб обурюватися відносно тієї чи іншої риси, вимагаючи від Бога, щоб Він змінив цей «напівфабрикат». Або ж я можу упокорено прийняти себе з усіма своїми вадами, як матеріал, з яким може працювати Бог. Перед тим, як дати шлюбну обітницю, я не виставляю список вимог, які неодмінно мають бути виконані. Подібно до чоловіка в договірному шлюбі, я спочатку присвячений Богові, що б це для мене не означало. Безумовно, це має на увазі ризик. Адже я не знаю напевно, що чекає на мене в майбутньому.

Можна сказати, що віра – це урочиста обіцянка любити Бога «у радості і в горі, у здоров’ї і в хворобі» і триматися за Нього попри все. На щастя, «дух договірного шлюбу» має двосторонню дію: Бог також спочатку присвячений мені. Віра – це упевненість у тому, що Бог дав таку ж обітницю, а Ісус Христос надав підтвердження її істинності. Бог не приймає мене лише за певних умов, на підставі моїх справ. Він дотримує обітницю попри все, і це і є – благодать.

З книги «Я просто цікавлюся»

Попередній запис

14 лютого – Бізнес на романтиці

Чи замислювалися ви колись над тим, наскільки сильно наш валовий національний продукт залежить від романтичної любові? Вона домінує в мистецтві. ... Читати далі

Наступний запис

16 лютого – Сходи труднощів

Німецький пастор і богослов Гельмут Тіліке одного разу зауважив, що «в американських християн неадекватне богослов’я страждань». Як з цим не ... Читати далі