10 січня – Богослов’я брудних жартів

У Клайва Льюїса був літературний дар гумориста. Він був дуже гострослівний і одного разу сказав наступне: «У відсутність будь-якого іншого доказу, ключові аспекти природного богослов’я можна аргументувати на підставі таких людських явищ, як брудні жарти і ставлення до смерті».

Почнемо з брудних жартів. Майже усі вони обіграють виділення і розмноження – два найбільш «природних» процесу на землі. Проте, своїми усмішками і двозначними натяками ми зображуємо їх неприродними і навіть комічними. Функції, загальні для всього тваринного світу, здаються дивними одним лише людям.

Що стосується смерті, то люди у своїй поведінці перед її обличчям ще менше нагадують тварин. Природа розглядає смерть як нормальне, повсякденне явище, і тільки люди ставляться до неї із страхом і відразою – так, як ніби ми не можемо звикнутися з цією реальністю, якою б вона не була універсальною.

Льюїс говорить про те, що ці аномалії (як і часто згадувана у зв’язку з цим людська совість) видають стійкий стан протиріччя усередині людських істот. Кожна окремо взята особа – це дух, створений за образом Божим, але сполучений з тлінним тілом. Брудні жарти і страх перед смертю виражають явну незгоду з цим проміжним станом. Ми повинні відчувати дисонанс. Врешті-решт, ми – нетлінні істоти в тлінному середовищі. Ми не відчуваємо внутрішньої гармонії, бо між нашою тлінною і нетлінною складовими колись давно виникла зяюча прірва. Богослови, простеживши початок цієї лінії розлому, визначили його як гріхопадіння.

Згідно з біблійним поглядом на людську природу, для нас цілком природно бентежитися побачивши виділення і відчувати відразу до смерті. Подібні речі здаються чужими, бо вони дійсно чужі. На всій землі немає нічого подібного духу і безсмертю, сполученому з матерією. Зніяковіння, що відчувається нами, – це, мабуть, найбільш правильне людське переживання, оскільки воно нагадує нам, що ми не зовсім «звідси родом».

Льюїс, звичайно ж, перебільшував. Було б непросто вивести ключові аспекти богослов’я, спираючись на аргументи у вигляді брудних жартів і нашого ставлення до смерті, але ще складніше відкидати всяке природне богослов’я перед лицем цих та інших відгомонів чогось вищого.

З книги «Я просто цікавлюся»

Попередній запис

9 січня – Невидимий наставник

Клайв Стейплз Льюїс (1898-1963) З творчістю Клайва Льюїса я уперше познайомився в його «Космічній трилогії», і ... Читати далі

Наступний запис

11 січня – Проблема задоволень

Чому нам подобається секс? Чому нам подобається їжа? Чому існують різні кольори? Одного разу, після прочитання чергової книги про проблему ... Читати далі