Рясніше родила.
Християнин може впасти в спокусу самовдоволення. Тішиться, що перебуває в спільноті разом із Богом, що є виноградною лозою, прищепленою до виноградного куща.
І справді, є чим тішитися, але якщо це породжуватиме самовдоволення, застій і нічогонероблення, то мало б стати причиною для неспокою.
Християнин – це особа, яка тут, на землі, постійно перебуває в дорозі, постійно розвивається й вдосконалюється. Не може сказати «досить», «вистачить», «мені більше нічого не треба». Бог хоче від нас більше, чимраз більше. Хоче нашої святости, повноту якої осягнемо лише на небі. Тож не зупиняймося в дорозі.
