Форма та функція послання

Читач 1 Послання апостола Павла до солунян зворушений його теплою, особистісною та невимушеною манерою викладу. Послання містить займенники першої та другої особи («ми», «ви», «наш», «ваш») у формі прямого звертання (вираз «брати й сестри» трапляється в цьому посланні десять разів), що виконують функцію прикладки, запрошуючи читачів/слухачів до участи («ви знаєте», «ви пам’ятаєте», «ви є свідками»), неодноразово запевнюючи їх у тому, що вони фактично роблять те, що Павло говорить їм (4:1; 4:10; 5:11), висловлюючи свою щиру любов (1:8; 2:19-20; 3:12) та вдячність до них за незвичайне життя християн у щойно створеній спільноті (1:2-10; 2:13-16; 3:9-10). Однак послання містить набагато більше інформації, ніж комунікативний акт, що демонструє дружнє ставлення. Павло нагадує своїм читачам про те, ким він був для них, і робить спробу у своєму посланні викласти свої спогади про пастирські стосунки, в яких він намагався допомогти своїм друзям. Його першочергова мета полягає в тому, щоб підбадьорити групу нових християн, які живуть згідно зі своєю вірою у ворожому оточенні у великому елліністичному місті і страждають від переслідування від своїх співгромадян за свою віру (1:6; 3:3-4), переживаючи тиск у спільноті, можливо, через падіння моралі (4:3-8), і, безперечно через неправильне уявлення про майбутній прихід Господа (4:13-5:11).

Щоб допомогти спільноті, Павло підбадьорює, повчає та дає поради, використовуючи знайому форму грецького послання і, ймовірно, вдається до стилістичних засобів традиційної грецької риторики, але робить це у високій творчій манері. Новизна християнського досвіду, який Павло приносить, розбивається об традиційні форми, створюючи (як показує увесь його досвід) нову мову. 1 Послання до солунян свідчить про виникнення нової літературної форми, «апостольського послання», яке разом із «Євангелієм» (що також є новим літературним жанром) стане однією із важливих літературних форм текстів НЗ. Послання як особистий лист, що втілений у традиційну літературну форму, містить оригінальні персвазивні[1] мовні засоби, які творчо використовуються в пастирському вжитку.

Очевидно, Павло, працюючи над своїм посланням, мав дотримуватись загальних принципів та форми грецького епістолярного жанру. Так само, як і кожне послання такого типу, 1 Послання до солунян складається зі вступного звертання (1:1), головної частини (1:2-5:24) та закінчення листа (5:25-28), але окрім цього лист не обмежений спонтанними побажаннями епістолярного та риторичного жанру, але обтяжений пастирським занепокоєнням Павла. Автор висловлює своє занепокоєння у двох частинах. Павло прагне (1) підбадьорити спільноту, ще раз встановивши дієві зв’язки з ними, та (2) дати їм настанови стосовно певних особливих проблем, про які йому стало відомо. Тому його лист умовно можна поділити на дві частини, у кожній з яких автор відповідно торкається кожної проблеми. Перша частина (1:2-3:13), в якій переважає тема вдячних спогадів про спільний досвід із солунянами, є відповіддю на першу проблему, якою переймається Павло. Друга частина (4:1-5:24), що містить повчання та настанови, стосується другої проблеми, якою занепокоєний Павло. Кожну із цих частин можна поділити на чітко визначені секції відповідно до плану, поданого нижче. Автор коментаря детально розгляне цей план і запропонує його подальше тлумачення в другому прочитанні послання, де він має намір дати тлумачення кожної секції окремо.

План 1 Послання до солунян

А. Вступна частина послання (1:1): Вітання та побажання

Б. Головна частина послання (1:2-5:24)

  1. Вдячні спогади (1:2-3:13)
    • а. Подяка за християнське життя в Солуні (1:2-10)
    • б. Павло пояснює причини для місії в Солуні (2:1-12)
    • в. Подяка солунянам за прийняття Євангелія (2:13-16)
    • г. Павло пояснює причини відкладення його візиту (2:17-3:8)
    • д. Подяка за радість, яку він отримав від солунян (3:9-10)
    • е. Заключна молитва (3:11-13)
  2. Повчання та настанови (4:1-5:24)
    • а. Повчання про моральні принципи (4:1-12)
    • б. Пояснення поняття parousia (4:13-5:11)
    • в. Повчання про життя в спільноті (5:12-24)

В. Підсумкові ремарки листа (5:25-28): Заключне слово вітання


[1] Персвазія – те саме що і переконування

Попередній запис

Перше послання до солунян

Читач, можливо, не відчує повного задоволення після першого прочитання 1 Послання апостола Павла до солунян. Це послання (подібно до інших ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 1

Коментуючи частини послання, автор коментаря має намір розглянути послання відповідно до викладеного вище плану. Оригінал послання, так само, як і ... Читати далі