Розділ 3:1-17

3:1-4:1 – Святість вірних

Фрагмент структурно складається із 2-х частин: (1) вв. 3:1-4: мотивація з так званою частиною partitio: (а) шукайте того горішнього (вв. 1-2), (б) думайте не про земне (вв. 2-4); (2) Попередні частини викладені у зворотному порядку: (б) вв. 5-9: повчання про те, що потрібно покинути старе життя та спонукання до омертвлення земних членів, (а) вв. 9-17: повчання про те, щоб жити в оновленні Христа та в продовженні цього оновлення в сімейному житті (сімейний кодекс 3:18-4:1).

3:1 – «Отож,  коли» вказує на те, що моральна дія залежить від ситуації, в якій перебуває християнин, що описана в Гал. 2 (див. 2:1,6,12,20; пор. 1,9-11,21-23). Термін «вгорі» означає небесний світ (Ів. 8:23; Фил. 3:14, та в інших місцях).

3:2 – Автор додає антитезу до терміна «вгорі» за допомогою слова «земне», маючи на увазі неприборкані земні пристрасті.

3:3 – Цей вірш показує антитезу: ви померли (грецький аорист / ваше життя поховане (перфектний час). Померши (Рим. 6), людина починає нове життя, яке описане в Гал. 2 («вірою», пор. Гал. 2:17-21).

3:4 – Об’явлення із Христом у славі відбудеться як parousia. Есхатологія цього послання ще не цілком «усвідомлена», адже вона є містичною та метафоричною. Ідентифікація із Христом, що починається з обряду хрещення, ніколи не закінчиться, і ця ідентифікація відбувається в три етапи: смерть, воскресення та прославлення. У Посланні до колосян есхатологія Павла залишається практично незмінною; це ще один спосіб показати християнське життя.

3:5 – Вираз «умертвіть ваші земні члени». Подібні застереження ми читаємо в Рим. 6:11; 8:13. Враховуючи цей аспект, спостерігаємо парадокс у Посланні до колосян, а саме – усе, що виконане через хрещення, – це завдання, яке потрібно виконати (пор. 3:1-4), проте автор не повідомляє, чому. Фактично, це є ще один спосіб показати цей парадокс «уже, але ще ні», що описує Царство Боже, яке уже є серед нас, але ще не прийшло у всій повноті. Яке значення фрази «ваші земні члени»? Її можна вважати метонімією, так само, як і в Рим. 6:13,19; 7:5,23.

3:6 – Павло досить часто наводить перелік пороків, згадуючи при цьому Божий справедливий суд (orgē; пор. 1Сол. 1:10; 2:16). Подібні ситуації описано в 1Сол. 4:3-6; 1Кор. 5:10-13; 6:9; Рим. 1:18-32.

3:7 – Християни продовжують пошук, як застосовувати цю тезу у своєму житті (ви…ви). Щодо терміна peripatein (ходити), halakh єврейською мовою, пор. 1:10. Колосяни проживали в цих умовах і «вони були мертві у своїх гріхах» (пор. 2:13; Еф. 2:1-10). Іти цим шляхом означає здобути життя.

3:8 – «Тепер же відкиньте і ви все оте». З Павлових повчань щодо хрещення отримуємо заохоту позитивної постави християнина (Рим. 13:12; пор. 1:21; Еф. 4:22; 1Пет. 2:1). Не йдеться про те, що твердження в 1:3-8 та 3:7 є неправдивими, але про те, що пороки є постійними спокусами.

3:9а – «Не кажіть неправди один на одного». Дієслово вжито в наказовому способі в першій частині в. 9, і саме тому цей вірш можна віднести до попередньої секції. Так само, як Бог не може говорити неправду, християни також не повинні цього робити (пор. Євр. 6:18; Гал. 1:20; 2Кор. 11:31; Рим. 9:1).

3:9б – Друга частина вірша 9 знову звертається до христологічної теми, якої автор уже торкався в 3:5. Вірші 9,11 дають мотивацію до попередніх (вв. 5-9) і для подальших (вв. 12-17) повчань.

3:10 – Вираз «зодягніться» з Христом – це образ, що його запропонував Павло (пор. Рим. 13:12,14; Гал. 3:27; 1Кор. 5:7; 2Кор. 4:16; 5:17) і що виростає із текстів СЗ. Наприклад, 1Сол. 5:8 нагадує нам Іс. 59:17; це означає відмову від старих традицій, щоб прожити життя згідно з Христом.

3:11 – Вираз «нема ані геллена, ані юдея…» деякі дослідники вважають, що послання до колосян передбачає, що соціяльні відмінності мають зникнути в Церкві. Це анахронізм, оскільки в ті часи люди не думали про безкласове суспільство. Найважливішим висновком, який ми маємо зробити щодо наслідків віри в Ісуса Христа, – це краще співіснування класових груп у суспільстві. Наслідки щодо співіснування соціяльних груп, про які вчення Христа дає нам поняття на основі євангельського послання, містяться в Біблії як зерна, але потрібен був час для їхнього зростання, бо процеси в людському суспільстві відбуваються повільно. Якщо ми порівняємо цю тезу з Гал. 3:28, у Посланні до колосян, концепт відсутности релігійної дискримінації стає більш нагальним, що переходить від юдеїв до греків, від греків до варварів, від варварів до найбільш принижених, скіфів, «що є трохи кращими, ніж дикі тварини» (Йосип Флавій).

3:12 – «Зодягніться …. у щире милосердя» (пор. 1Пет. 3:8; Еф. 4:32 та Заповіти дванадцяти патріярхів). Ізраїльтяни були названі «святі та улюблені». Автор розглядає Церкву як новий Ізраїль. Новизна має бути відображена в наших стосунках; автор пише про п’ять чеснот.

3:13 – Вислів «терпіть один одного, і прощайте собі». Цей вислів містить власну мотивацію: «Як і Христос вам простив».

3:16 – Див. коментар на 1:12. Оскільки в Посланні до колосян розглянуто вчення, не всі з яких правильні (наприклад, вчення єретиків), автор дає встановлені христологічні покажчики: доброта й мир… (пор. 1:9-11; 3:1-4). Настанови беруть до уваги літургійний компонент, як ми можемо це спостерігати в лексичних засобах, які добирає автор: «псалми, гімни, духовні пісні». Ці настанови також посилюють взаємну відповідальність («самих себе»).

3:17 – Християни проголошують посередництво Христа, складаючи подяку Господу через Нього у своєму житті, що має стати безперервною подякою. «Усе робіть у Ім’я Господа Ісуса» – це христологічний принцип, що означає присутність Христа в усій Його владі (пор. 1Кор. 5:4: 6:11; Дії 3:6; 2Сол. 3:6).

Попередній запис

Розділ 2:6-23

2:6-23 – Вірність Євангелію Мета цієї секції полягає в тому, щоб вказати на протиріччя серед колосян. Вони вважали себе смиренними, ... Читати далі

Наступний запис

Розділи 3:18-4:18

3:18-4:1 – Засади родинного життя Читаючи ці настанови, ми мусимо пам’ятати, що належати до різних соціяльних груп ще вважалося перешкодою ... Читати далі