Розділ 2:6-23

2:6-23 – Вірність Євангелію

Мета цієї секції полягає в тому, щоб вказати на протиріччя серед колосян. Вони вважали себе смиренними, але зневажливо ставилися до інших; вони вважали, що панують над тілесними бажаннями, однак їхні практики не мали успіху. Єдина прийнятна поведінка – це перебувати в союзі із головою.

2:6 – У терміні homologoumena (послання, авторство яких належить Павлу, як це визнане в цілому: Послання до римлян, 1-2 до коринтян, до галатів, до филип’ян, 1 до солунян, до Филимона), говорячи про прийняття Христа (paralambanein), автор говорить про віру, згідно з традицією (пор. Гал. 1:9-12), що вкорінена в особі (пор. Гал. 2:17-21). Лише в цьому фрагменті та в Еф. 3:11 автор дає повне ім’я Христа Christon Iēsoun ton kyrion (Христос Ісус Господь). Це могло бути вираженням віри в стародавньому контексті (пор. Дії 2:36). «У Ньому ходити» стосується подорожі (життєвого шляху) у моральному сенсі (Рим. 6:4; пор. Ів. 8:12; 14:6, «Я є путь»; Дії 19:23).

2:7 – У біблійній традиції терміни «вкорінені» та «збудовані» символізують життя (пор. Іс. 11:1). Автор далі розвиває ці терміни в 1Кор. 3:10-11 та Рим. 15:12. Тут вони зводяться до слова «перебувати» згідно з вченням Христовим.

2:8 – Цей фрагмент містить застереження не піддаватися на хитрощі, що автор називає пустим обманством. «Філософія» (hapax legomenon [= в НЗ ужите один раз]), а далі паралельний вираз («марна омана») вказує на те, що тут йдеться про фальшиву і порожню доктрину.

2:9 – «В Ньому тілесно живе вся повнота Божества (somatikоs)». Деякі вчені-богослови розглядають термін sōmatikōs як щось «тілесне» (sōma = тіло, цей термін трапляється в Ів. 1:14) або «дійсне» протиставляючи «тіло» та «тінь» (св. Августин, Кирило Олександрійський; пор. 2:17). Єронім переклав цей термін як «повністю» чи «цілком» (пор. 1:19). Це саме те значення, якого цей термін набуває у в. 10. Воно також обумовлене обставинами написання цього листа, а саме – верховенством спасительного посередництва Христа.

2:10 – «І ви маєте в Нім повноту (що протиставлене можновладцям)»: пор. Еф. 1:13; 3:19; Кол. 1:19; Еф. 1:21-23.

2:11 – Вираз «скинувши людське тіло гріховне» стосується обрізання в метафоричному сенсі, що є спадщиною СЗ (Втор. 10:16; пор. Рим. 2:28-29). Це досягається завдяки обряду хрещення (в. 12; пор. 3:9; Рим. 6 та 8). Термін «скинути» (apekdysei) може нагадувати обряд хрещення (пор. Гал. 3:27), або навіть ритуальні таїнства, хоч це не є доречним порівнянням, а радше приблизним літературним контекстом. Це не означає скинути з тіла невеличкий шматочок плоті, але відмовитися від «себе старого», чи скинути «смертне тіло», іншими словами, скинути із себе владу гріха (пор. 2:15 та 3:9; Рим. 6:3-11; Еф. 4:22).

2:12 – Вислів «ви й разом воскресли» показує ідентифікацію християнина із воскресенням Христа в хрещенні (пор. 1:29; 2:12; Рим. 6:4). Усе це відбувається «через віру в силу Бога». Наполягання на силі Бога має за мету нейтралізувати увагу до інших сил у Колосах.

2:13 – Вислів «в необрізанні вашого тіла» може бути метафорою (пор. Еф. 2:1-5).

2:14 – «Знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас». Рукописання, розписка – це cheirographon («рукопис», «автограф», «розписка»), яке Христос зробив нечинним, «прибив його на хресті», що є нагадуванням про Його смерть, як нашого Відкупителя (Рим. 3:24-25). Це, очевидно, є метафорою. Багато вчених-богословів вважають, що це означає скасування Закону, що міг би тримати нас у рабстві і призвести до смерти (пор. Рим. 5:20-21; 7:5-13; 1Кор. 15:56; Гал. 5:1). Існує щось особливе, що поєднує dogmata (умови, об’єкти) cheirographon із силою ангелів. В єрархії ангелів того часу вважалося, що ангели записували гріхи людства в певну книгу. Усе це давало пояснення походженню надзвичайної сили, що була надана ангелам, які перебували серед вчителів у Колосах. Вплив ангелів на скрупульозне дотримання відповідних практик, та покарання тих, хто відмовлявся виконувати їх, був очевидний (пор. Гал. 3:19).

2:15 – Ангели не можуть самостійно виявляти свою могутність до людей (а саме – карати). Уся сила ангелів проявляється лише в царському супроводі Христа.

2:16 – «Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво». Цей вираз може мати юдейське підґрунтя (пор. Ос. 2:13) чи поєднання релігійних елементів у цьому контексті. Подібні практики використовували в інших релігіях.

2:17 – Усі згадані практики – це відлуння есхатологічних визначених реалій (Євр. 10:1). Реальність, що є безсмертям, приходить від Христа.

2:18 – «Нехай же ніхто вас не позбавляє нагороди». Автор вживає тут образну мову. Ми не повинні втратити нагороду за перемогу в перегонах (пор. 1Кор. 9:24; Фил. 3:14). Термін tapeinophrosynē має значення «смирення» (піст, страждання і т. д., ці практики сприяють розвитку смирення: пор. 2:23). Деякі дослідники вважають, що посилання на можливе «поклоніння ангелам» (threskeia tōn angellōn), яке здійснювали колосяни, могло означати, що ангели були об’єктами поклоніння. Існує кілька таких свідчень (пор. Об. 19:10; 22:8-9). Але є також юдейські тексти, літературний та релігійний контексти яких свідчать про те, що існувала практика прославлення Бога разом з ангелами. Це також можна визначити завдяки логіці контексту. Дієприкметник embateuōn (той, що перебуває, той, що входить в) – це технічний термін, щоб позначити посвячення в таємницю. Тут цей термін має негативну конотацію самовпевнености, чи одержимости. Учителі в Колосах зарозумілі (пор. 1Кор. 4:6,18; 8:1; 5:2), можливо, що вони в якомусь сенсі є «втаємниченими». Їхній розум налаштований на «тілесне» (пор. Рим. 8:7).

2:19 – Фактично, вчителі міста Колоси зневажливо поставилися до голови, Христа, і їхнє проповідування не надає Йому належного місця. Христос – не лише єдине, що має визначальну роль, а й джерело життя, «суглоби й зв’язи»

2:20 – «Ви вмерли з Христом для стихій світу» (пор. коментар на 2:8,14). Вираз, що позначає тут жереб вірних, також означає свободу для них. У цій свободі неможливо жити, так щоб вірні обумовлювали своє життя лише минулим способом виконання певних дій, для яких вони померли. Це було би негідно християн.

2:21 – «Не дотикайся, ані їж, ані рухай» (пор. Лев. 11:24; Вих. 19:12). Це питання про ритуальну чистоту, визначену законом. Деякі дослідники вважають, що це також обмеження, які стосуються статевих контактів (пор. 1Тим. 4:3). Таке припущення може мати місце, якщо взяти до уваги те, про що йдеться в наступному вірші, але лише гіпотетично.

2:22 – «Бо то все знищиться, як уживати його, за приказами та наукою людською». Це речення повертає нас до Божого плану. Усе твориво призначене для того, щоб чоловіки та жінки споживали та користувалися ним (пор. Буг. 1:31, «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно!»). Отже, усе, що вчителі міста Колоси говорять – це лише людське вчення (цит. Іс. 29:13; пор. Мт. 15:9//Мр. 7:7).

2:23 – Подібні практики «смирення» та «знесилювання тіла» лише вдають мудрість та не мають цінности (timē). Деякі дослідники вважають, що термін timē може бути пов’язаним із таємною релігією, що полягає у виборі предметів для обожествлення. Парадоксально, але вони слугують для того, щоб задовольнити тіло.

Попередній запис

Розділи 1:24-2:5

1:24-2:5 – Павло докладає зусиль для проповіді Євангелія Страждання Павла – це живий доказ (в якомусь сенсі narratio), цінности послання, ... Читати далі

Наступний запис

Розділ 3:1-17

3:1-4:1 – Святість вірних Фрагмент структурно складається із 2-х частин: (1) вв. 3:1-4: мотивація з так званою частиною partitio: (а) ... Читати далі