Досконалий і сліпий (Ів. 12:44-50)

Я, Світло, на світ прийшов.

Чи бачиш свій гріх, свою нечесність, погану поведінку? Чи помічаєш, що тобі притаманні певні слабкості? Якщо ні, якщо вважаєш себе досконалою людиною, то, найімовірніше, помиляєшся.

Щоби бачити – потрібне світло, щоби бачити гріх – потрібен Ісус, потрібне світло, яке Він дає. «Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався» (Ів. 12:46).

Причиною того, що люди, які вважають себе досконалими, помиляються, є їхнє віддалення від Бога. Вони, як і всі інші, чинять свинства, але чудово вміють виправдовувати й вибілювати себе. І лише поставши перед Божим ликом, людина пізнає сумну правду про свою «доброчесність».

Великі святі – це люди, які вважали себе великими грішниками й багато часу присвячували іспиту сумління та визнанню своїх гріхів. Мали в собі так багато Божого світла, що бачили все.

Люди, які вірять у свою досконалість, насправді не є досконалими, а просто не бачать своїх гріхів, бо живуть у темряві – здалеку від Ісуса. Вони є сліпими. А до якої категорії належиш ти?

Попередній запис

Вправляння в помиранні (Ів. 12:24-26)

Як умре ж, плід рясний принесе. Захищаємося від смерти, уникаємо її, навіть хочемо, щоб наші померлі мали в труні вигляд ... Читати далі

Наступний запис

Найдовша подорож (Ів. 13:1-15)

Зачав обмивати ноги учням. Зійти з неба, стати людиною, покинути почесне місце, зняти шати, підперезатися рушником, клякнути перед грішною людиною ... Читати далі