Вправляння в помиранні (Ів. 12:24-26)

Як умре ж, плід рясний принесе.

Захищаємося від смерти, уникаємо її, навіть хочемо, щоб наші померлі мали в труні вигляд живих. Від смерти, однак, не втечеш, кожен свого часу зустрінеться з нею.

Щоб пережити цей момент радісно й спокійно, треба підготуватися до нього. Це підготування полягає у виконанні щоденних практичних вправ з умирання – з умирання нашої гордині, наших слабкостей, нашого гріха. Це важко й боляче, коли треба розлучитися з улюбленим гріхом, припинити підживлювати своє марнолюбство, перестати порушувати норми моралі.

Завдяки такому вправлянню зустріч зі справжньою смертю сприймемо як останній іспит, до якого ідеально підготувалися та який складатимемо й складемо зі справжньою радістю.

Попередній запис

І в кого ж тут більше розуму? (Ів. 12:24-26)

Як умре ж, плід рясний принесе. Такі риси, як жертовність, безкорисливість, бажання служити іншим, вийшли з моди. Тепер більше цінують ... Читати далі

Наступний запис

Досконалий і сліпий (Ів. 12:44-50)

Я, Світло, на світ прийшов. Чи бачиш свій гріх, свою нечесність, погану поведінку? Чи помічаєш, що тобі притаманні певні слабкості? ... Читати далі