Використання традиції та канонічної інтертекстуальности

У минулому протестантські критики розцінювали базування Послання до ефесян на традиції як ознаку зародження «раннього Католицизму», що був сповнений рішучости проголосити якесь конкретне послання нормативним, роблячи при цьому акцент на церковній структурі та владі й залишаючи все менше місця для інноваційної інтерпретації. Однак сьогодні більшість інтерпретаторів, із більшим знанням соціологічних реалій, у Посланні до ефесян убачають опору та зосередженість на традиції у світлі безперервного процесу інституціоналізації. Наприклад, співвідношення Послання до ефесян із Посланням до колосян та іншими епістолами Павла, а також із Діями Апостолів і 1 Петра, вказує на той факт, що перше покоління християн для християнської спільноти покинуло початкову форму традиції, яка мала б бути провідною для спільноти. Передавання спадщини новим поколінням викликало необхідність захисту, розповсюдження й інтерпретації освячених віками доктрин найперших очевидців виникнення Церкви. У Посланні до ефесян ця необхідність, здається, особливо проявляється в турботі про єдність та зацікавленості темою еклезіології.

Хоч очевидно, що воно має свої власні конкретні інтереси й теми. Послання до ефесян певною мірою є майстерним синтезом елементів передання. Літургійні традиції, вплив біблійної літератури та Павлові теми сплітаються між собою в текстах, які закликають до єдности в житті християнської спільноти. У Посланні до ефесян майже немає цитат з Біблії (виняток становлять цитати в 4:8 та 5:31), але воно містить у собі багато біблійних алюзій, що вказує на досконале знання єврейського Писання. Повчання стосовно шлюбу в 5:21-33, наприклад, містить пряме посилання на Бут. 2:24, де про чоловіка та жінку написано, що «будуть обоє вони одним тілом» (5:31); крім того, цей текст також має алюзію на ритуальне очищення «купіллю води», виконуване жінками перед шлюбною церемонією, – натяк на це символічно розташовано поряд із натяком на християнський обряд хрещення (5:26-27). Мало того, образи нареченого й нареченої, використані ще в Книзі пророка Осії та в інших місцях для пояснення відносин Ягве та народу Ізраїля, утворюють суттєву частину заднього плану для Еф. 5:21-33, де шлюб описано, як відображення взаємин між Христом та Церквою. З огляди на зв’язок між Посланням до ефесян та єврейською літературою важливо також відзначити, що вчені дослідили подібності між мовою даного послання та мовою сувоїв Кумрана.

У Посланні до ефесян павлівські теми часом розширюються за рахунок охоплення ідей, які кореняться в обставинах перехідного періоду, що настав для Павлових Церков після того, як перше покоління їхніх послідовників стало сходити зі сцени. Наприклад, в Еф. 2:11-22 Павлове бачення єдности євреїв та неєвреїв у Церкві, прив’язане до конкретних історичних суперечок, стає описом примирення неєвреїв із євреями у вселенському масштабі та знаряддям для поширення гармонії, яку Христос створив у Церкві та Всесвіті. Можливо, Посланню до ефесян не вистачає того інноваційного блиску, який можна бачити в Павловій епістолі до галатів, де ми знаходимо пристрасне звернення апостола до неєвреїв стосовно того, що вони можуть бути прийняті в лоно Церкви без необхідности приймати ті аспекти єврейського Закону, які традиційно відділяли євреїв від неєвреїв. Але натомість Послання до ефесян є більш медитативним та рефлексивним. Воно закликає до гармонії, звертаючи наш погляд на підвалини передання та нагадуючи віруючим про те, що привело їх до Церкви, – Слово Боже та хрещення. Членів християнської спільноти часто закликають пам’ятати таке: «У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!» (1:13-14).

Попередній запис

Авторство послання до ефесян

Хоча авторство Послання до ефесян у ранній Церкві не обговорювалося, та починаючи з XVIII ст. наукова полеміка щодо цього твору ... Читати далі

Наступний запис

Первісний історичний контекст

Ті, хто стверджують, що Послання до ефесян написав Павло, вважають, що і Послання до колосян, і Послання до ефесян були ... Читати далі