Я – Пастир Добрий.
Шкода, що слова перестали означати те, що означають. Сьогодні вже недостатньо сказати: фахівець, священик, учитель. Треба ще додавати: чесний, за покликанням, справжній. Навіть Господь Ісус змушений був сказати: «Я – Пастир Добрий» (Ів. 10:11). Якби промовив «Я – пастир», то багато Його слухачів, мабуть, сказало б: «Знаємо чимало пастирів, які пасуть самих себе, не треба нам такого ж».
Люди прагнуть точних висловлювань, а ще більше – свідчення. І цілком слушно. Бо є такі, які, не маючи сорому, безконечно сиплють (показуючи на себе) прегарними, гладенькими фразами про чесність, покликання й доброту. Однак між тими словами та їхнім справжнім життям зяє справжнісіньке провалля.
Добре мати очі, добре поглянути на все спокійно й розсудливо, щоб відрізнити правду від фальші, золото від томпаку[1], зерно від полови і пастиря від наймита.
[1]Томпа́к – різновид латуні з вмістом міді 88-97 % і цинку до 10 %. Має високу пластичність, антикорозійні й антифрикційні властивості. За виглядом нагадує щире золото.
