Золото і томпак (Ів. 10:11-16)

Я – Пастир Добрий.

Шкода, що слова перестали означати те, що означають. Сьогодні вже недостатньо сказати: фахівець, священик, учитель. Треба ще додавати: чесний, за покликанням, справжній. Навіть Господь Ісус змушений був сказати: «Я – Пастир Добрий» (Ів. 10:11). Якби промовив «Я – пастир», то багато Його слухачів, мабуть, сказало б: «Знаємо чимало пастирів, які пасуть самих себе, не треба нам такого ж».

Люди прагнуть точних висловлювань, а ще більше – свідчення. І цілком слушно. Бо є такі, які, не маючи сорому, безконечно сиплють (показуючи на себе) прегарними, гладенькими фразами про чесність, покликання й доброту. Однак між тими словами та їхнім справжнім життям зяє справжнісіньке провалля.

Добре мати очі, добре поглянути на все спокійно й розсудливо, щоб відрізнити правду від фальші, золото від томпаку[1], зерно від полови і пастиря від наймита.


[1]Томпа́к – різновид латуні з вмістом міді 88-97 % і цинку до 10 %. Має високу пластичність, антикорозійні й антифрикційні властивості. За виглядом нагадує щире золото.

Попередній запис

The Doors (Ів. 10:1-10)

Я – двері. Людина тужить за повнотою життя. Прагне чогось прекрасного, доброго, що наповнить її серце. Шукає цього безперестанно, не ... Читати далі

Наступний запис

Пастирі й наймити (Ів. 10:11-18)

Я – Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці. Друзів пізнають у біді. Лише криза, випробування, спільно здобутий ... Читати далі