Схильність до хвастощів

Спершу звернемося до Послання до коринтян і побачимо, чому з сердець віруючих людей пропадає велике бажання і почуття хвалитися Богом, Який врятував нас єдинократним принесенням жертви Ісуса Христа, щоб простити, очистити і благословити.

«Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні. Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити, так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло. А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням, щоб було, як написано: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!» (1Кор. 1:26-31).

Ми знаємо, що церква в Коринті страждала від розподілів і забула вчення про хрест, в якому Бог з’єднав не лише юдеїв і еллінів, але і усіх грішників, яких призвав до Ісуса Христа, відкриваючи їм істинне спасіння. Вченням про Голгофську жертву і про те, що світ своєю мудрістю не в змозі пізнати Господа, Павло показав, що прийти до Ісуса і бути врятованим Ним – це найбільше диво і привілей, незвичайна милість і надприродна справа Божої благодаті, яка відійшла убік від вірних міста Коринта. Вони забули своє покликання і замість упокореного, трепетного захоплення Ісусом у них почалися суперечки, суперництво, поділення і вивищення один перед одним. Адже в центрі Божої благодаті, яка їм була відкрита, повинні були стояти Голгофський хрест і розіп’ятий Господь Ісус Христос.

«Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!» (1Кор. 1:18).

Поставте собі питання: ким ви хвалитеся, ким захоплюєтеся? Яка сила вас найбільше захоплює? І хто перебуває в центрі вашої уваги?

«Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми проповідуємо Христа розп’ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство, а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість!» (1Кор. 1:22-24).

Павло пояснює, що Христос – це і є і мудрість, і сила Божа. Він Сам (Ісус з Назарету) є силою і мудрістю від Бога. У цьому – суть Євангелія.

Павло захоплювався цим пізнанням. У цьому одкровенні він знаходив сенс усього свого життя. Центральним стимулом життя і віри для нього було небесне розуміння. Воно надихало Павла і давало велику відвагу жити для Бога і прямувати до вічності і воскресіння з мертвих. Недаремно він каже вірним цієї церкви: «Бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп’ятого» (1Кор. 2:2).

Але в церкві Коринта від зневаги до цієї істини і одкровення люди почали розділятися в думках про те, яке місце займає хрест Христовий в їхньому житті.

Таке відбувається і сьогодні, тоді, коли церква починає ділитися на духовні угрупування. Ця забудькуватість і є явною ознакою духовної деградації і відходу від істини про хрест, де сталася найбільша перемога вселенського масштабу.

І хоча багато сьогодні, як і тоді, шукають чудес і мудрості, ми, як вірні і діти Божі, скоїмо великий злочин, зійшовши з цього шляху спасіння, пізнання і життя, що пролягає через хрест Господа нашого Ісуса Христа. У цьому – перемога церкви. Продовжуючи говорити про цю проблему, Павло нагадує: «Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні. Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити» (1Кор. 1:26-28).

Попередній запис

Етап третій: Ознаки спасіння врятованої людини

Закінчення, початок Третьою річчю, пов’язаною з біблійним розумінням спасіння, є його прояв або ознаки. Врятована людина або ні, доводять не ... Читати далі

Наступний запис

Хвастощі учителями і деномінаціями

Продовження, початок Тобто апостол спрямовує погляд вірних цієї общини на самих себе і каже до них: «Дивіться бо, браття, на ... Читати далі