Андрій і Ананія (Ів. 1:35-42)

І привів він його до Ісуса.

На фронтоні одного римського храму видніють дві могутні фігури – скульптури апостолів Петра й Павла. Стоять симетрично, як дві великі підпори Церкви. Хто ж не знає цих імен?

А за ними стоять інші скульптури. Одна з них – це фігура св. Андрія. Андрій уже не такий славетний, як його брат, тож чимало християн пропустило б, очевидно, це ім’я, намагаючись назвати тих дванадцять осіб, які були найближчими учнями Ісуса. Друга постать, яка стоїть за Павлом, – це Ананія. Це ще менш відома особа. Без Ананії не було б, однак, Павла, а без Андрія не було б Петра. Це саме Андрій привів свого брата до Ісуса, а Ананія допоміг зробити перші кроки наверненому Савлові.

Таке розташування скульптур спонукає поставити собі два запитання. Перше: «Хто був для мене Андрієм і Ананією? Хто привів мене до Церкви? Чи я вдячний йому за це? Чи пам’ятаю цю людину та молюся за неї?» І друге запитання: «Чи я є для когось Андрієм і Ананією? Чи я відчуваю відповідальність за інших? Чи приведу когось до Ісуса?»

Попередній запис

Справжність (Ів. 1:35-42)

Ходіть і побачте! На одній великій крамниці можна побачити таке рекламне гасло: «Щодня виняткова нагода». Для мене, якщо щось буває ... Читати далі

Наступний запис

Шукати (Ів. 1:45-51)

Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету. «Ми знайшли ... Читати далі