Достатньо однієї «стрілистої» молитви (Лк. 23:44-46,50,52-53; 24:1-6)

У руки Твої

Що маємо зробити, щоб потрапити до пекла? Нічого! Найімовірніше, ти прямуєш правильним шляхом. А що вчинити, щоб потрапити до неба? Достатньо однієї «стрілистої» молитви. Лише стільки й аж стільки.

Злочинець на хресті не мав шансів виправити своє життя, попросити пробачення й відшкодувати заподіяні кривди. Не мав часу на паломництва й, очевидно, не відмовив жодного молебня. Він лише безпосередньо звернувся до Ісуса й промовив: «Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!» (Лк. 23:42).

У сьогоднішньому Євангелії прозвучала пречудова «стрілиста» молитва, яку промовив Ісус: «Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!» (Лк. 23:46). Вона може стати також і нашим актом віри, яким довіряємо себе Богові.

Якщо промовимо ці слова свідомо й добровільно, то колись якийсь ангел скаже тим, хто прийде на нашу могилу: «Чому шукаєте живого між мертвими? Його нема тут: він воскрес» (див. Лк. 24:5-6).

Попередній запис

Погода на завтра (Лк. 21:29-33)

Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! Сотні, тисячі, мільйони, мільярди слів навколо нас. Слова в устах людей, ... Читати далі

Наступний запис

Відкриймо очі (Лк. 24:13-35)

Пізнали Його в ламанні хліба. Упізнали Його під час ламання хліба – їхні очі відкрилися, хоча й раніше їхні серця ... Читати далі