Погода на завтра (Лк. 21:29-33)

Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!

Сотні, тисячі, мільйони, мільярди слів навколо нас. Слова в устах людей, яких зустрічаємо, а також слова на радіо, телебаченні, у газетах та інтернеті.

Одні слова несуть важливу інформацію, інші – банальність, а ще інші – фальш. Як відрізнити й зрозуміти, що добре, як виловити з цього інформаційного шуму те, що істотне, як не розгубитися, як не потонути?

Почати треба від слова, яке було першим: «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово» (Ів. 1:1). Почати треба від слів, які ніколи не помруть: «Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!» (Лк. 21:33).

Почати треба від Бога, від того, що Він каже людині. Світ був би іншим, якби ми присвятили Божому Слову хоча б стільки часу й уваги, як словам дикторки, яка розповідає про погоду на завтра.

Попередній запис

Аристократія світу (Лк. 21:20-28)

Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення! За якими ознаками можна впізнати ... Читати далі

Наступний запис

Достатньо однієї «стрілистої» молитви (Лк. 23:44-46,50,52-53; 24:1-6)

У руки Твої... Що маємо зробити, щоб потрапити до пекла? Нічого! Найімовірніше, ти прямуєш правильним шляхом. А що вчинити, щоб ... Читати далі